У Швейцарії (Лугано) 5 липня продовжиться конференція щодо подання плану відновлення держави після нашої перемоги над росією. Перший день видався насиченим, про що говорять перші домовленості про інвестиції. Важливість цієї конференції зазначив у своєму вечірньому зверненні президент України Володимир Зеленський, наголосивши, що йдеться у тому числі про те, яку допомогу ми можемо отримати вже зараз. Про План відновлення та Платформу відновлення України розповів прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Експерти спеціально для видання "Коментарі" підбили підсумки першого дня конференції з відновлення України у Лугано.
Зруйновані міста. Фото: DW
Не варто думати, що ми отримаємо все, що обіцяно, все те, на що розраховуємо
Голова Національної Ради економічного розвитку, член виконкому м. Бровари Олексій Дорошенко розмірковує так:
"Один із головних підсумків першого дня конференції у Лугано – не слід покладати райдужні надії на наших міжнародних партнерів. Так, вони не так утомилися від України, як хотілося б Росії. Але, на жаль, не так налаштовані допомагати Україні, як хотілося б нам. Ми говоримо нашим партнерам про дві проблеми. Перша – відсутність необхідного озброєння, друга – необхідність постійного фінансування України у розмірі дефіциту бюджету. І якщо з першим питанням ситуація більш-менш налагоджується, то з дофінансуванням (мова про 5-7 млрд доларів щомісяця) все сумно. У березні-квітні темпи допомоги були непогані, а у травні-червні вони знизилися".
За словами експерта, підвищувати ставки, бути постійно у фокусі уваги (як у випадку з цією конференцією) – правильний крок нашої влади. Але не слід забувати, що умовні країни-донори залежать від свого виборця. І що економічна ситуація зараз повсюдно складна. Висока інфляція скрізь і всюди. У єврозоні за планових 2% інфляція в середньому вже 8,5%.
"Можна говорити скільки завгодно, як санкції та війна б'ють по самій РФ як по країні-агресору. Але все це рикошетить і по Європі, та й не тільки по ній. Тому не варто думати, що ми отримаємо все, що обіцяно, все те, на що розраховуємо. Стан економіки практично скрізь – тяжкий. І чим більше наші міжнародні партнери допомагатимуть Україні, тим меншою буде популярність їхніх власних урядів", – пояснює Олексій Дорошенко.
Відомо, що пропонований план відновлення України розрахований на десять років (з 2023 по 2032). Перша його хвиля триватиме в 2023-2025 роки, коли планується втілити більшість проектів (обійдуться вони більш ніж 350 млрд доларів). Друга хвиля, з меншою кількістю проектів, вимагатиме більше фінансування (понад 400 млрд доларів). При цьому у плані закладено, що українська економіка протягом 10 років зростатиме на 7% щорічно.
"Проекти відмінні: цифровізація, зміцнення безпеки та оборони, екологічні та енергетичні моменти покращення бізнес-середовища, забезпечення макрофінансової стабільності, відновлення житла та інфраструктури регіонів, розвиток системи освіти, культури, спорту, модернізація системи охорони здоров'я тощо. Але якщо ми говоримо про інвестиції в період війни, треба розуміти, що будувати щось тут і зараз ризиковано. А розуміння, коли це стане можливим, коли закінчиться війна – поки що ні… Я не сумніваюся, що план хороший. Він розроблявся тисячами експертів, його займаються топ-чиновники. Але я маю величезний сумнів, що США, Великобританія, ЄС, Японія, Південна Корея, Польща і так далі будуть готові взяти на себе чималий тягар з відновлення України. Так, вони мають певну зацікавленість. Деякі проекти безпосередньо позитивно впливають на економіки цих країн. Приміром, проект вартістю 1,5 млрд євро на залізничну лінію вузькоколійку (замість нашої ширококолейки) від Києва через Львів та до Варшави цікавий не лише нам, а й Польщі. Але низка країн ЄС поза грою. І не надто зацікавлені в тому, щоб, умовно кажучи, готувати обід для України, яка прийшла з ложкою", – наголошує експерт.
Також Німеччина, економіка якої поки що в хорошому стані, вже отримує тривожні дзвіночки, зазначає він. Вперше за багато років вона отримає негативний торговельний баланс. У зв'язку із зростанням цін на енергоносії барахлить економіка. Цілі її сектори можуть зупинитися. І що буде далі – сказати важко.
"Тому потрібно бути реалістам. Не лише розуміти, ЩО ми хочемо і навіщо, а й усвідомлювати, чи можемо це отримати. Коли і в якій кількості, – наголошує Олексій Дорошенко. – Тому що ті ж заморожені російські активи (сотні млрд доларів), які хочемо пустити на відновлення України, поки що не зрозуміло, як отримати. Не відпрацьовано механізму їх передачі. До того ж частина цих грошей захочуть залишити собі наші партнери. А частину буде розморожено за домовленістю з російськими олігархами. Резюмуючи: навряд чи отримаємо все у такому обсязі, в якому хочемо. Але нам потрібно презентувати свої проекти, працювати із партнерами. При цьому не належить до решти світу як донора, який завжди допомагатиме нам".
Світ має пам'ятати про демократичні цінності та єдність перед державою-терористом
Аналітик "Центру розумних рішень" В'ячеслав Черкашин не сумнівається, що діалог про майбутнє України був необхідний та затребуваний. Для України – як можливість пояснити себе світові (як і де бачать себе українці в перспективі і що збираються робити). Для світу – як важливе нагадування про демократичні цінності та єдність перед державою-терористом на тлі наростаючої втоми від війни в Україні.
"Перший день п'ятої зустрічі в Лугано запам'ятався сильними виступами президента Зеленського (з його ключовим меседжем "Україна хоче сама вирішувати – як і яким способом вона почне відроджуватися") і голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн (що вимовила дуже надихаючу фразу: "Немає нічого неможливого для сміливих українців" – і запропонувала, по суті, альтернативну платформу реконструкції під егідою ЄС)", – зазначає аналітик.
Загалом підсумки першого дня конференції В'ячеслав Черкашин сформулював наступними тезами:
– цей нечуваний за розмахом проект реалізуємо лише як спілку українських реформ та західних інвестицій;
– відновлення України має потенціал стати найголовнішим завданням прогресивного цивілізованого світу на найближчі роки.
Читайте також на порталі "Коментарі" — у Зеленського пояснили, чому тепер Путін не візьме жодне місто в Україні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.