Ментальне здоров'я: про що варто пам'ятати українцям розповідає психолог

В Україні йде війна, багато людей відчувають стрес. Громадяни, які перебували під обстрілами, бачили смерть близьких, втратили своє майно, були в окупації, стикалися з насильством пережили кризові стани. Такі люди отримали психічну травму та потребують допомоги фахівців, адже стрес та травма негативно впливають на життєві функції, здоров'я людини. Як допомогти собі та рідним, не розгубитися в кризовій ситуації розповідаємо в серії статей. Наш експерт — військовий психолог, викладачка психології НУХТ м. Київ Наталія Шейко.

Фото ілюстративне / Pixabay

Фахівчиня проводить курси за вільну ціну з кризової психології для хелперів. На них розповідає про надання першої психологічної допомоги постраждалим, які перебувають в кризових станах. Жінка говорить, що відчула гостру необхідність допомагати всім охочим таким чином, ділитися корисними знаннями. А своєю місією вважає — повернення всіх українців "з війни" до нормального життя.

Психологиня Наталія Шейко говорить, що ніхто з нас не міг бути готовий до війни, тому будь-яка реакція організму на такий сильний стрес — нормальна.

До основних кризових станів відносять: плач, шок, істерику, ступор, апатію, агресію, рухове збудження. Стрес розвивається хвилеподібно й проходить такі стадії: стадію тривоги, стадію адаптації, стадію виснаження, далі йде знову адаптація. Людина переживає емоції страху, відчаю, гніву, апатії, печалі, а всі вони "закорковуються" в тілі. Тому треба допомогти тілу звільнитися від адреналіну, який виділяється в кров: зробити фізичні вправи за приливу агресії, помасажувати руки, плечі після приступів страху, поплакати, коли відчуваєте потребу.

В боротьбі зі стресом людям, що виїхали з гарячих точок, переселенцям та іншим громадянам, варто приділити увагу тілу та здоров'ю. Психолог рекомендує масаж, зробити ванночку для ніг, вдихати якісні ефірні олії, фізичні вправи (прогулянка, пробіжка з дотриманням умов безпеки), помалювати, співати, виконувати дихальні практики, медитації.

Також фахівчиня радить писати щоденник війни (записувати події, відчуття, емоції), записувати кожного дня п'ять вдячностей життю, прописати й дотримуватися звичного розкладу. За словами психологині, дуже важливо проговорювати все, що відбувається, описувати свої емоції (страхи, жах, відчай, сум) на папері, спілкуватися з друзями, товаришами, однодумцями, хелперами, які вас вислухають. Тому, що від того, що людина утримує все в собі, в неї формується психічна травма та може розвинутися посттравматичний синдром ПТСР.

Крім того, вона радить волонтерам та тим, хто відчуває провину вцілілого, теж прислухатися до свого організму й дати собі перепочинок — хоча б один день на тиждень. Оскільки без внутрішнього ресурсу не можливо працювати ефективно та бути корисним іншим. Головне правило для кожного: попіклуватися спочатку про себе (сон, режим, їжа, відпочинок, боротьба зі стресом), а потім — про інших. Наш організм в стані збудження і стресу мобілізує всі свої ресурси, але потім настає стадія виснаження і морального, і фізичного — люди хворіють, впадають в депресію, апатію. В серії статей ми розкажемо, які методи допомоги в кожному із критичних станів радить військова психологиня.

Як повідомляв портал "Коментарі", стало відомо, як змінилося ставлення українців до росіян та московського патріархату за період війни.