Кушнер повторив ультиматум Кремля: чим для України обернеться «мир» на умовах РФ

Заява спецпосланця Дональда Трампа Джареда Кушнера про те, що саме небажання України відступати на визначену Кремлем лінію залишається головною перепоною для угоди, викликала гостру реакцію експертів. Чи справді йдеться про пошук компромісу, чи переговорний процес дедалі більше підлаштовується під російські вимоги? Що може стояти за позицією американського посередника та якою може бути справжня ціна запропонованого миру? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, проаналізувавши думки експертів.

Переговори. Фото: з відкритих джерел

Переговори залишаться лише імітацією реальних спроб досягти сталого миру

Голова правління Українського кризового медіа-центру, Надзвичайний і Повноважний Посол України у США (2015-2019) Валерій Чалий зазначив, резонансна заява одного з американських посередників – Джареда Кушнера, який буквально кілька днів тому вислухав "хотєлки" агресора й також позицію Банкової, не має дивувати. Він просто ще раз повторив російські вимоги, після виконання яких Україна зникне як суверенна країна, якщо не в один крок, то в два.

Він продовжує, таким чином у російського очільника, як ми бачимо, не лише в нього, залишається ілюзія можливого досягнення своїх озвучених публічно, і тих, що поки не озвучуються, цілей. Допоки ця ілюзія залишається, доти агресію він самостійно не зупинить. 

За його словами, поки хоча б одна з цих умов не досягнута, будь-які переговори залишаться лише імітацією реальних спроб досягти сталого миру, або хоча б перемир'я та ширмою для прикриття війни.

Важливе питання: що посередник запише в угоду

Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко зазначив, якщо стиснути до двох речень те, що Джаред Кушнер сказав у пʼятницю на YES у Києві, то це звучить так: девʼять місяців роботи, і угода майже готова. Не вистачає одного пункту: щоб Україна відійшла за лінію, яку намалював Путін.

Ігор Петренко додав, у тому самому виступі є фраза, яка розбирає цю конструкцію зсередини. Позиції сторін щодо територій, сказав Кушнер, залежать від динаміки на полі бою, а події на фронті виходять за межі очікувань обох сторін. Це визнання, що лінія, яку "намалював Путін", не константа угоди. Вона рухається разом із фронтом, і поки що рухається не так, як планували в Москві. Білецький на тій самій сцені YES сказав, що "мʼясні штурми" перестали давати просування, іншої тактики в росіян немає, а пояс міст-фортець Україна має всі шанси втримати. Якщо це так, то "пара тижнів", за які Кушнер обіцяє оголосити наступні кроки, зовсім не термін для Києва визначитись. Це термін, за який фронт має показати, чия тут лінія.

Він підсумовує, і тому головне питання до цих двох тижнів звучить не як "чи хоче Україна". Воно звучить так: що посередник запише в угоду, коли лінія на карті не зійдеться з лінією, яку йому намалювали в Москві? Нову лінію чи старе "Україна не хоче".

Також видання "Коментарі" повідомляло – заяви з Вашингтона дедалі більше нагадують рух двома паралельними курсами. Білий дім Дональда Трампа говорить про необхідність якнайшвидше завершити війну та шукає можливості для домовленостей із Кремлем. Водночас у Пентагоні відкрито попереджають союзників: Росія відновлює свої військові можливості, а потреба України у підтримці може зберігатися роками. То чи справді у Вашингтоні сформувалися два різні підходи до війни в Україні? І головне – що означає ця різниця для Києва напередодні зими, коли потреба у ППО та боєприпасах є критичною? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.