Україна представила свій проект із гарантій безпеки для нашої країни. Його презентували голова Офісу президента Андрій Єрмак та екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Що можна сказати на підставі поданих даних? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Офіс президента. Фото: сайт ОП
Наша дипломатія має піднімати планку вимог щодо того, що нам мають надати країни-гаранти у разі нової російської агресії
Науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань зазначає:
"Ми пам'ятаємо, що спочатку, коли Росія розпочала повномасштабну війну, вона вимагала від України відмовитись від курсу в НАТО. Ми ж казали, що нам потрібні гарантії безпеки. При цьому називалися різні країни, це мав бути багатосторонній формат, у якому могли брати участь і РФ, і Китай. Але згодом ця концепція еволюціонувала. Росії там уже немає – і це правильно. Немає й Китаю. І це теж правильно. Так, китайські компанії не надто прагнуть співпрацювати з Росією у військовій сфері, бо бояться потрапити під санкції. Але при цьому КНР принаймні у сфері дипломатії використовує російські наративи".
Відбулася певна еволюція українського підходу, наголошує Олексій Гарань. І дуже важливо, вважає він, що ми не розглядаємо цей договір про багатосторонні гарантії безпеки – як заміну курсу в НАТО.
"Раніше під час переговорів дехто з українських спікерів говорив, що ми отримаємо гарантії кращі, ніж стаття 5 Статуту НАТО. Але у проекті, який презентували сьогодні, не йдеться про те, що певні країни прийдуть до нас на допомогу у разі агресії, надіславши в Україну свої збройні сили. Цього немає", – пояснює експерт.
Насправді, продовжує він, ми побачили, що країни НАТО виявилися не готовими не те, що надсилати свої збройні сили в Україну, а навіть закрити небо над нами, боячись конфронтації з Росією.
"Натомість ми бачили підтримку країн НАТО у постачанні озброєння, у підготовці наших бійців, у санкціях проти країни-агресора, у фінансовій допомозі Україні, – нагадує Олексій Гарань. – І в цьому сенсі те, що зараз презентується, виходить із реалістичної ситуації, що ці країни можуть нам забезпечити саме таку допомогу. І вона має нам надаватися не після тривалих роздумів і не поступово, як цього року (вона розширюється, але ми досі не отримали від партнерів літаків, танків, а засоби ППО залишають бажати кращого). Але в цьому документі буде прописано, що певні країни надаватимуть миттєву допомогу. Яку саме і як – зараз не зрозуміло. Думаю, що різні країни можуть надавати різну допомогу. Залежно від їхньої готовності".
З одного боку, зазначає експерт, ми зараз маємо масовану підтримку з боку США та Великобританії, з іншого – не таку ефективну від країн ЄС.
"Не виключено, що серед країн-гарантів буде і Туреччина, якій ми вже зараз вдячні за "Байрактари". Але при цьому та ж Туреччина – єдина країна НАТО, яка не приєдналася до антиросійських санкцій, продовжуючи економічну співпрацю з РФ. Тобто, – пояснює Олексій Гарань, – наразі нам презентували загальні контури документа. А яким він буде зрештою, ми побачимо пізніше. Детальне обговорення та аналіз ще вперед. Але наша дипломатія точно має піднімати планку наших вимог, побажань щодо того, що нам мають надати країни-гаранти у разі нової російської агресії".
Успіхи нашої армії, безумовно, посилюють українські переговорні позиції, наголошує професор. Але дипломатам, журналістам, експертам, упевнений він, слід продовжувати роботу з нашими партнерами, щоб збільшувати допомогу з їхнього боку. У тому числі – зафіксовану у певних документах готовність максимально швидко допомогти Україні у разі повторення агресії. І аж ніяк не відмовлятися від вступу до НАТО, а навпаки тиснути на наших союзників у цьому питанні.
Цей договір виглядає більш дієвим, ніж навіть Статут НАТО
Голова Інституту публічної політики та консалтингу (ІНПОЛІТ), політичний консультант Сергій Биков розмірковує так:
"Найголовніше у рекомендаціях, які подали Єрмак та Расмуссен, є рамка, в якій вибудовуватимуть колективні та двосторонні договори про безпеку України".
Крім того, продовжує експерт, цей договір може стати фундаментом для модернізації системи колективної безпеки у Європі.
"Насправді, він виглядає дієвішим, ніж навіть Статут НАТО, адже передбачає вже реальну допомогу протягом 72 годин з моменту агресії, а не довгі консультації протягом місяців", – констатує Сергій Биков.
Україні потрібно стратегічно готувати та прораховувати подальші кроки у напрямі подальшого повоєнного руху та розвитку
Презентовані сьогодні рекомендації, створені колегіально членами робочої групи з питань міжнародних гарантій безпеки України (так званий Київський договір безпеки), є своєчасним та змістовним кроком до розуміння та вирішення гострих для України питань безпеки та розвитку. У цьому впевнений адвокат АТ "Vi Vates", аналітик права Українського інституту політики Ігор Печенкін, серед профільних тем якого – міжнародне співробітництво, участь у регіональних військових та правоохоронних спілках.
"Сучасний стан деградації та порушення канонів міжнародного права, зниження значення та аморфність світових інститутів безпеки примушую до створення регіональних центрів безпеки та об'єднань. Проте подібна англійська спроба створити аналог структур НАТО в Європі закінчилася відставкою британського прем'єра Джонсона. Це свідчить про світову гегемонію США у секторі безпеки", – вважає Ігор Печенкін.
Однак, продовжує він, безумовно, Україні потрібно стратегічно готувати та прораховувати подальші кроки у напрямі подальшого повоєнного руху та розвитку. Цим, зазначає експерт, займається створена Указом президента від 21.04.22 Національна рада з відновлення України, до якої входять близько 17 груп за основними напрямками.
Читайте також на порталі "Коментарі" — паніки немає: окупанти терміново евакуювали свої родини із Криму та півдня України.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.