Ключові підсумки тижня: які важливі рішення ухвалено і що може змінитися

28 січня 2024, 14:15 Кравцев Сергей

Цього тижня влада фактично зізналася, що є серйозні проблеми в діалозі з бізнесом

На четвертий тиждень січня прийшлося 700 днів від початку широкомасштабної російської агресії. На жаль, противник збільшує зусилля і на військовому, і на дипломатичному фронтах, паралельно просуваючи тему переговорів на вигідних для себе умовах. У свою чергу, українська влада робить цікаві кроки у законодавчому ракурсі (як той самий законопроєкт про множинне громадянство, внесений до парламенту президентом), намагається налагодити відносини з бізнесом, шукає підходи до таких складних для нас партнерів-опонентів як керівництво Словаччини. І, зрозуміло, шукає можливості посилити обороноздатність та економічну стійкість нашої країни. Про найбільш яскраві, на їхній погляд, події тижня, що минає (з 22 по 28 січня), експерти розповіли порталу "Коментарі".

Зацікавила заява Арахамії про бажання 17 "слуг" залишити парламент

Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак зазначає, що на тижні політикум зацікавила заява голови фракції "Слуги народу" Арахамії про бажання 17 "слуг" залишити парламент, що актуалізувало увагу до прихованих процесів, які відбуваються у Раді.

"Слід також врахувати той факт, – зазначає експерт, – що раніше парламент не зміг ухвалити зміни до закону про мобілізацію. І навіть не зміг звільнити Безуглу з посади у парламентському комітеті. Очевидно, що Рада увійшла до етапу внутрішньої кризи".

Причин, чому деякі депутати воліли б залишити парламентську залу, на думку Олега Постернака, кілька.

По-перше, політична концентрація влади в руках Банкової перетворила парламент на формального статиста. Багато яскравих нардепів не мають можливості для особистого PR, адже політик без уваги – це ніхто. Подальше перебування у парламенті багатьом особам позбавлене політичного сенсу у часи, коли суспільство зосереджено на війні.

По-друге, продовжує він, декого переслідує страх кримінального переслідування, адже депутатський мандат втратив ореол пропуску у безкарність і більше не сприймається як спосіб уникнути відповідальності.

"Частина депутатів хоче повернутися до бізнесу без обов'язку електронного декларування та пильної уваги журналістів-розслідувачів", - зазначає експерт.

По-третє, для багатьох депутатів стає очевидним, що вони не потраплять до нового списку умовного Блоку Зеленського. Багато хто з них, констатує політтехнолог, враховуючи фактор зростання популярності головкому Залужного, хотів би скинути з себе репутаційну прив'язку до "Слуги народу".

Важливо, щоб рішення влади було підкріплено відповідними діями

Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук акцентує, що тиждень був багато в чому знаковим для українського бізнесу. І наголошує на трьох важливих рішеннях, які можуть ознаменувати новий етап протистояння (або взаєморозуміння) бізнесу з економічним блоком влади та силовиками.

По-перше, з'явився указ президента про створення всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні".

"Це фактично визнання того, що є серйозні проблеми у діалозі бізнесу та влади. Що підприємці працюють у дуже несприятливих умовах. Подібні кроки можуть просто випускати пару. Запустити все у черговий режим болтології. Або (у кращому разі, передумов до чого, на жаль, поки що не проглядається), влада реально вирішила переходити в новий режим економічної політики", – міркує експерт.

По-друге, продовжує Ярослав Романчук, маємо в цьому ж ракурсі рішення РНБО.

Воно окреслює серйозніший, ніж раніше, похід до теми економічної безпеки, до матеріально-технічного забезпечення ЗСУ тощо, вважає співрозмовник "Коментарів".

По-третє, було заявлено про створення Ради з питань підтримки підприємництва за умов воєнного часу.

"Сумно, що лише майже через два роки вторгнення ми починаємо відкрито говорити про необхідність переведення економіки на військові рейки (не в плані тотальної мобілізації, одержавлення, тотальної приватизації, що було раніше – а з більш продуманим підходом). Люди, які представлені в цій Раді, є класними бізнесменами високого рівня. Але, як на мене, у таких органах повинні бути присутні і вчені-економісти, які бачать ситуацію під іншим кутом. І можуть поділитися досвідом, зробити свій внесок у те, щоб бізнес, держава, суспільство взаємодіяли ефективніше", – пояснює експерт.

Влада, зазначає він, під серйозним тиском з боку підприємців, почала, нарешті, приймати низку позитивних рішень.

"Тепер важливо, щоб вони були підкріплені відповідними діями, – наголошує Ярослав Романчук. – Ті, хто дає більше простору для розвитку підприємництва. Поки що, судячи з тих документів, що ми бачили від НБУ, Мінфіну, ВР, просвіту у бік радикальної зміни економічної політики держави, відмови від соціалістичних практик, не проглядається".

Загальна заборгованість за ЖКП досягла вже близько 240 млрд. грн.

Голова Союзу споживачів комунальних послуг, політичний аналітик, співзасновник БФ "Довіра та допомога" Олег Попенко поділився такою думкою:

"Цього тижня було опубліковано дані про заборгованість за електроенергію станом на початок поточного року. Цифри серйозні (зростання на 15 млрд грн), про них треба говорити. Загалом зростання заборгованості за електроенергію за два роки повномасштабної війни склало 200%".

Загальна ж заборгованість за ЖКП сягнула вже близько 240 млрд грн. На фоні цього, нагадує експерт, Кабмін нещодавно ухвалив рішення про відновлення пені, штрафів тощо. Втім, вважає експерт, це мало що дасть. А от відключення електроенергії та газу боржникам може спричинити проблеми.

"Вони вже є, у тих же водоканалів. У Києві постійно рвуться останнім часом їхні мережі. Вулиці заливають то вода, то фекалії. Подібне можна спостерігати по всій Україні. При цьому водоканали мають величезні борги за електроенергію. Відбуваються навіть їхні відключення (у тій самій Полтаві). Тобто нас можуть чекати проблеми з теплом, електроенергією, а також техногенні катастрофи всеукраїнського масштабу, коли цілі міста залишаться без води. Якщо влада, звісно, не почне приймати рішення, які не допустять такого колапсу", – уточнює Олег Попенко.

Він звертає увагу ще на одну гучну новину тижня. А саме – заяву прем'єр-міністра Словаччини Фіцо, що під час переговорів в Україні йому нібито повідомили про намір продовжити транзит російського газу через нашу територію після 2024 року (закінчується контракт).

"На що наш прем’єр – Денис Шмигаль – дав зрозуміти, що Україна не готова на такий крок. При цьому не виключив, що на це можуть піти європейські країни. По суті, ми продовжуємо транзит російського газу. Але, схоже, це йтиме за іншими контрактами, за іншими документами. У яких російський газ буде представлений європейським. Відома під час Коболєва-Вітренка схема "Амстердам…". Але якщо раніше це була модель, за якою ми купували російський газ під виглядом європейського, то тепер будемо транзитувати ніби європейський газ, але, насправді, російський. Поповнюючи скарбницю країни-агресора", – констатує експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" - чи зуміють парламентарі США домовитися про нову допомогу Україні: що важливо для американців.

Теги: