Історичне рішення від Єврокомісії та проголосований бюджет на 2024 рік: головні підсумки тижня

12 листопада 2023, 13:30 Кравцев Сергей

Топ-подією тижня стало рішення Європейської Комісії рекомендувати розпочати у грудні переговори про членство України у Євросоюзі

Черговий тиждень повномасштабної війни Росії проти України продемонстрував незламність духу української свободи. Ми даємо зрозуміти всім, що, незважаючи на певне зниження підтримки з боку Заходу, а також складнощів на фронті, викликаних, у тому числі, пробуксовками цієї самої підтримки, не маємо наміру сідати за стіл переговорів з агресором. Більш того, обговорюємо тему проведення виборів навіть під час війни, приймаємо важливі закони, продовжуємо євроінтеграцію. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" найважливіші, на їхній погляд, події тижня (з 6 по 12 листопада).

Рішення Єврокомісії про старт переговорів щодо членства України в ЄС – історичний крок

Народний депутат України IX скликання від партії "Голос", перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк поділився таким коментарем:

"Безумовно, подією тижня стало рішення Європейської Комісії рекомендувати розпочати у грудні переговори про членство України у Євросоюзі. Це важлива історична подія. Фактично – останній етап перед власне вступом України до ЄС. І опитування показують позитивні очікування мешканців нашої країни. Наразі очікується засідання міністрів ЄС, ухвалення рішень певними країнами. Але позаду – важливий етап. А попереду – новий виклик. Пройти 34 пакети переговорів щодо наближення нашого законодавства до європейського. Сподіваюся, протягом кількох років (хоч зазвичай це займає 4-8 років) Україна стане повноцінним членом ЄС".

У п'ятницю ввечері, наголошує нардеп, з'явилася ще одна позитивна для нас новина – МВФ фактично підтвердив, що ми отримаємо черговий транш у 900 млн доларів, розблокуємо інші види фінансування. Це важливо як з макроекономічного погляду, так і в ракурсі послідовної підтримки України іншими країнами, яка прив'язана до траншів МВФ, пояснює Ярослав Железняк.

І, звичайно, продовжує він, слід скасувати підтримку 9 жовтня нашим парламентом держбюджету-2024 у другому читанні та в цілому.

"На жаль, його ухвалили з величезним дефіцитом (41 млрд доларів). Відповідно нам доведеться весь рік боротися за зовнішнє фінансування, щоб мати можливість фінансувати ті невеликі витрати, які закладені на соціалку, а також ті значні кошти, які ми маємо намір витратити на військові потреби", – констатує парламентар.

Україна зафіксувала, що житиме по військовому бюджету весь 2024 рік

Економічний експерт Данило Монін найважливішою подією тижня називає ухвалення держбюджету на 2024 рік.

"Тепер Україна зафіксувала, що житиме за військовим бюджетом весь 2024 рік. Це формує необхідність знайти як Мінфіну, так і союзникам України кошти на фінансування нашого бюджету", – пояснює експерт.

На його думку, ухвалення Верховною Радою так рано бюджету дозволить бюрократії Заходу ухвалити і у себе в країнах рішення про підтримку України – як фінансової, так і військової у поточній війні, яку Росія вирішила вести на виснаження.

Багато розбіжностей виникло навколо ухвалення держбюджету-2024

Політичний аналітик Павло Нусс також однією зі знакових подій вважає ухвалення в цілому закону про державний бюджет наступного року.

"Головний фінансовий документ країни був схвалений "слугами", залишками ОПЗЖ та частиною "Голосу" (загалом 276 нардепів). Така ось неприродна вийшла коаліція", – зазначає експерт, наголошуючи, що "Європейська солідарність" як опозиція від голосування утрималася.

Павло Нусс звертає увагу, що лідер Євросолідарності Петро Порошенко з трибуни Верховної Ради розкритикував проект держбюджету-2024, в якому суттєво збільшуються витрати на БЕБ, ДБР, прокуратуру та інших силовиків, при цьому скорочуються витрати на Міністерство оборони.

"Він закликав у бюджеті-2024 збільшити витрати лише на оборону, а не роздмухувати кошториси каральних органів. Фінансування МО зменшується на 6%, водночас збільшено фінансування ГПУ та інших репресивних органів, залишаються майже 2 млрд на "марафон" та 440 млн на серіали", – наголошує аналітик.

Ще однією важливою подією минулого тижня він називає те, що Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори щодо вступу України до ЄС.

"Це – загальний результат багаторічної праці, – зазначає Павло Нусс. – Рух до Європи почався з Євромайдану та його наказів новій владі. Вже у 2014 році, незважаючи на війну, президент Порошенко досяг підписання Угоди про асоціацію з ЄС та зони вільної торгівлі, що переорієнтувало український експорт на Європу. Пізніше ВР восьмого скликання, де найбільшими фракціями були БПП та НФ, провела титанічну роботу з імплементації Угоди про асоціацію, виконала понад 140 умов отримання безвізу з ЄС. В останнє півріччя президентства Порошенка з його ініціативи депутати внесли зміни до Конституції, зобов'язавши українську владу рухати країну до вступу в ЄС та НАТО. Добре, що після дворічних вагань Зеленський продовжив рухатися у напрямку, який було закладено ще тоді. Але, зрештою, виконання 4 з 7 передумов для початку переговорів також було б неможливим без опозиції – фракцій ЄС та Голосу".

Переговори тільки розпочинаються, наголошує аналітик. У найближчому майбутньому Верховній Раді та уряду доведеться ухвалити низку непопулярних рішень.

"Спільне завдання опозиції та суспільства – не дати нинішній популістичній владі зійти з обраного нами шляху до членства в ЄС", – підсумовує експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" - чи реально зараз рухатися до мети про вихід на кордони 1991 року: як може змінитися війна.

Теги: