Головні енергетичні підсумки року: з чим Україна та Росія вступають у 2023-й

Скорочення постачання трубопровідного газу до Європи, введення ембарго на постачання російських нафти, нафтопродуктів та вугілля позбавляють країну-агресора основних ринків

Читать на русском

28 грудня 2022, 12:00

Поділіться публікацією:

Автор:

Кравцев Сергей

Російський диктатор Володимир Путін підписав указ про заходи у відповідь на запровадження стелі цін на російську нафту. Відповідний документ забороняє постачання нафти країнам, що приєдналися до цінового ембарго. Тим часом, українська влада намагається знизити ризики нових ударів по нашій енергосистемі, приймаючи різноманітні рішення, але попереджаючи, що загроза масових ракетних ударів залишається. Які головні енергетичні підсумки року, що минає, – для України та Росії? Чого можна очікувати у новому році? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Головні енергетичні підсумки року: з чим Україна та Росія вступають у 2023-й

Енергомережі України. Фото: з відкритих джерел

Росія фактично втратила європейський нафтовий ринок

Гендиректор ТОВ "Нафтогазбудінформатика", голова експертної ради з питань газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський розмірковує так:

"Для України, якщо говорити про енергетику, слід зазначити два серйозні моменти. Перший — незважаючи на вісім масованих ракетних атак на неї, наша енергосистема продовжує працювати, діяти, виконувати свої функції. Все це – завдяки мужності, знанням, вмінню українських енергетиків. Були, звісно, певні прорахунки. І все-таки таких цілеспрямованих атак на енергетику ніколи раніше не було. Але ми встояли. Другий момент – незважаючи на найважчі військові умови, на атаки, обстріли, газодобувна промисловість України не суттєво скоротила видобуток. Державні та приватні компанії продовжують добувати газ, бурити нові свердловини".

Щодо Росії, то вона, за словами експерта, фактично втратила європейський нафтовий ринок.

"Навіть постачання нафти південною гілкою нафтопроводу "Дружба" не змінюють картини загалом. Така ж перспектива щодо газового ринку. Це не буде швидко, тут питання важче. Але протягом двох-трьох років РФ втратить і газовий ринок Європи, прогнозує Леонід Уніговський. – З усіма витікаючими…".

Незважаючи на всі труднощі, об'єднана енергетична система України зберігає свою цілісність

Фахівець з держполітики у паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління Геннадій Рябцев вважає, що для Росії існують короткострокові та довгострокові результати року, що минає.

"До короткострокових результатів слід віднести наддоходи, отримані РФ, завдяки появі у нафтових котируваннях "військової премії". Федеральний бюджет країни-агресора був розрахований, виходячи із середньої ціни Urals 44,2 долара за барель. Реально ж ця марка торгувалася значно вищою (іноді до 70 доларів за барель). А недосконалість газового ринку в Європі дозволила на початку року отримати надприбутки і торгівлі російським газом. Ціни на нього там у 5-7 разів перевищували ціни на Американському континенті", – пояснює експерт.

Однак надалі, запевняє він, розраховувати на надприбутки РФ уже не доводиться. І це вже – стратегічні наслідки.

"Скорочення постачання трубопровідного газу до Європи, запровадження ембарго на постачання російських нафти, нафтопродуктів та вугілля позбавляють країну-агресора основних ринків. Додатковому обмеженню доходів сприятиме і запровадження граничних цін ("стелі" цін) на нафту та природний газ. І якщо наступного року доходи від продажу вуглеводнів ще наповнюватимуть федеральний бюджет, то подальші перспективи для економіки Росії – сумні. Скорочення обсягів експорту неминуче призведуть до зниження обсягів видобутку – приблизно на третину з нафти та на 15-20% щодо газу. Пропорційно скоротяться і надходження до бюджетів усіх рівнів. Фактично, РФ перетворюється з основного гравця нафтогазового ринку на державу, змушену шукати у світі споживачів для своєї сировини", – наголошує Геннадій Рябцев.

Щодо України, то, наголошує експерт, енергетичні підсумки року визначила російська агресія.

"Були пошкоджені практично всі великі електростанції, зупинені (у тому числі через обстріл) нафто- та газопереробні підприємства. Серйозно постраждала енергетична інфраструктура. Зберігається дефіцит потужності, а імпорт нафтопродуктів може здійснюватися лише через західний кордон. Попри це об'єднана енергетична система України зберігає свою цілісність, – наголошує Геннадій Рябцев. — Відновлення енергетичних об'єктів супроводжується їх оновленням. А логістика постачання нафтопродуктів уже відпрацьована. Проблеми на енергетичних ринках зберігатимуться до закінчення війни. Обстріл енергетичної інфраструктури триватиме. Але післявоєнні перспективи України виглядають набагато кращими, ніж російські".

Читайте також на порталі "Коментарі" – скільки людей в Україні загинуло від початку повномасштабної війни: дані ООН.

Читайте Comments.ua в Google News

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Теги: