logo_ukra

BTC/USD

98108.12

ETH/USD

3321.30

LTC/USD

88.87

USD/UAH

41.60

EUR/UAH

44.20

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Суспільство події До чого готуватись українцям: які важливі рішення очікуються наступного тижня
commentss НОВИНИ Всі новини

До чого готуватись українцям: які важливі рішення очікуються наступного тижня

У центрі обговорення буде тема заявки України на членство в НАТО, а також наслідки фарсу Кремля з новою анексією в Україні

2 жовтня 2022, 14:20 comments1570
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Кравцев Сергей

Ексклюзивно для видання "Коментарі" експерти поділилися прогнозами наступного тижня: чого і чому чекати Україні в політичному, економічному, дипломатичному ракурсі.

До чого готуватись українцям: які важливі рішення очікуються наступного тижня

Підтримка України. Фото: з відкритих джерел

Навколо теми заявки України до НАТО явно буде багато розмов

Аналітик Фонду громадської дипломатії Олександра Решмеділова прогнозує, що тиждень буде присвячений більшим зовнішнім майданчикам.

"Йде підготовка та реалізація восьмого пакету санкцій ЄС проти РФ. Можливі деякі пробуксовки. Розраховувати на одноголосне рішення ЄС одразу й легко – вочевидь не доводиться. Вірогідні нові палиці в колеса від тієї ж Угорщини чи інших країн, налаштованих не на посилення, а навіть на пом'якшення санкцій проти країни-агресора", – зазначає експерт.

Важливим етапом, за її словами, стане підготовка до нової зустрічі у форматі "Рамштайн", наміченої на середину жовтня.

"Проходять чергові візити міністрів оборони до України. Цього тижня, наприклад, в Одесі побувала голова Міноборони Німеччини. Цікаво подивитися, чи будуть перед "Рамштайном" зрушення щодо збільшення поставок зброї в Україну. Нам це вкрай важливо з огляду на події на фронті", – пояснює Олександра Решмеділова.

Продовжиться, впевнена вона, обговорення резонансної заяви з боку України, що ми подаємо заявку щодо прискореної процедури вступу в НАТО.

"Навколо цієї теми явно буде багато розмов, – каже Олександра Решмеділова. – Сьогодні, наприклад, керівники дев'яти країн НАТО із Центральної та Східної Європи (Польщі, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Румунії та Словаччини) підтримали заявку України на вступ до альянсу та закликали збільшити військову допомогу нашій країні. Ну і, звичайно, продовжиться епопея навколо псевдореферендумів та спроби РФ анексувати нові українські території. Вже відомо, що підконтрольний Кремлю російський Конституційний суд зупинив визнати договори про прийняття до складу Росії ЛДНР, частин Херсонської та Запорізької областей, що відповідають конституції. І завтра, 3 жовтня, Держдума прискореними темпами розгляне внесення необхідних для цього поправок до конституційних законів, а також ратифікацію відповідних договорів. У результатах можна не вагатися. Як і в тому, що ні псевдореферендуми, ні анексії не будуть визнані цивілізованим світом. І що рано чи пізно за все прийде розплата".

Завдання української влади – зробити економіку воєнного часу з відповідними механізмами та управлінням, з новими підходами до монетарної та фіскальної політики

На думку головного економіста, керівника з економічних реформ Офісу простих рішень і результатів Ярослава Романчука, майбутній тиждень в економічному плані мало чим відрізнятиметься від того, що йде.

"Добре, що надходять кошти від міжнародних організацій та окремих країн. Це дозволяє стабілізувати фінансове становище України, забезпечуючи регулярне постачання насамперед ЗСУ. Це знижує тиск на гривню. І чим більше буде ясності з надходженнями фінансових ресурсів, тим більше можемо очікувати від політики Мінфіну та НБУ. Ми бачимо повзучу, невелику девальвацію гривні в умовах неясності прогнозів на цей та наступний рік – щодо інфляції, темпів зростання. Закордонні експерти не бачать якихось суттєвих покращень у функціонуванні української економіки ні цього, ні наступного року. Тому завдання української влади (і на це слід спрямовувати зусилля якнайшвидше та ефективніше) – зробити економіку військового часу з відповідними механізмами та управлінням, з новими підходами до монетарної та фіскальної політики", – вважає Ярослав Романчук.

Він зазначає, що зараз – той час, коли наші західні партнери із задоволенням послухають думку українських економістів, тих, хто живе у цьому середовищі під тиском факторів воєнного часу.

"Потрібні ініціативи щодо очищення економіки від токсичних, непрацюючих рішень, які були популярними в Україні останні 20 років. Наближення зими, складного опалювального сезону, підвищення тарифів (якщо не для домогосподарств, то для бізнесу) все більше ставить на порядок денний питання – чи витримаємо? Так, поки що тарифи для домогосподарств обіцяють не підвищувати. А для бізнесу? Йому й так важко в умовах війни, а зростання тарифів його доб'є. Адже це робочі місця, товари, що потім перекладається на ціни, – наголошує експерт. – Не треба імітувати соціальність політики, перекладаючи з хворої голови на ще хворішу. Зовсім інакше необхідно структурувати ринок виробництва. Те, що давно назріло, треба проводити зараз. А цінове регулювання ніколи ні від чого не рятувало, тільки відкладало та посилювало проблеми".

Читайте також на порталі "Коментарі" — Путін відфестивалював на Червоній площі в куртці майже півмільйона рублів.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
Теги:

Новини

Всі новини