Російські війська мають залишити Придністров'я, а сам регіон має бути демілітаризований. Про це заявив новий прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан. Про що говорить посилення риторики офіційного Кишинева щодо Придністров'я? Як ситуація в Молдові може розвиватися в найближчому майбутньому? Яким чином на це може вплинути фактор російсько-української війни? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Виведення військ із Придністров'я. Фото: з відкритих джерел
Якщо Молдова буде сильною, Росія не зможе влаштовувати провокації, а питання повернення Придністров'я може стати не таким складним
Народний депутат Верховної Ради VIII та IX скликань Олексій Гончаренко впевнений, що риторика Кишинева посилилася після того, як там зрозуміли – наступною після України буде Молдова.
"Придністровський анклав несе загрозу безпеці Молдови, – наголошує експерт. – На Мюнхенській конференції президент Майя Санду заявила, що Росія веде гібридну війну проти Молдови. І, як мінімум, уже цю заяву можна назвати епохальною".
Олексій Гончаренко зазначає, що Молдова довго намагалася залишатися нейтральною. Але всьому є межа.
"До речі, на моє запитання Санду, яке я їй поставив під час конференції, чи Молдова зміцнюватиме свою оборону, вона сказала, що нейтралітет не зможе захистити їхню країну. І це дійсно важливе розуміння, можна сказати, відправна точка до зміцнення оборони Молдови. І ось останні новини – Молдова підписала угоду з НАТО, яка передбачає підтримку обороноздатності. А якщо Молдова буде сильною, значить, росія не зможе влаштовувати провокації, а питання повернення Придністров'я може стати не таким складним. І для України – лише плюс, якщо її сусіди, які поділяють демократичні цінності, будуть сильними та здатними будь-якої миті відбити будь-які випади агресора", – констатує нардеп.
Якщо Росія залишиться в тому ж стані, що й зараз, то збережеться небезпека спроб нової агресії
Екс-народний депутат, голова Центру дослідження політичних цінностей, автор та ведучий телепрограми "Остання барикада", історик Олександр (Олесь) Доній звертає увагу, що зміцнення риторики керівництва Молдови несподівано збіглося з потужним візитом президента США до Києва.
"Якщо раніше у Києві скептично сприйняли заяву грузинських політиків про необхідність урахування інтересів територіальної цілісності Грузії у майбутньому угоду про визнання росії своєї поразки, то тепер ситуація кардинально змінилася. Своїм візитом до Києва президент США підтвердив, що "західний світ" не заспокоїться, доки росія не програє", – наголошує експерт.
За його словами, поступово все актуальним стає питанням, що вважати "програшем" Росії.
"Для України найважливіше відновлення територіальної цілісності у межах 1991 року. Але це необхідна програма-мінімум. Якщо Росія залишиться в тому ж стані, що й зараз (імперські амбіції, мілітаризація), то збережеться небезпека спроб нової агресії, – пояснює Олександр Доній. – Україні вигідно, щоб росія після визнання її поразки була деміліторизована та деідеологізована (тобто відмовилася від неофашистської ідеології "русского мира"). А для цього потрібне звільнення від російських військ і території Молдови, і території Грузії. Це вже зрозумів прем'єр-міністр Молдови, тому й вийшов із заявою, яка відповідає як молдавським, так і українським національним інтересам".
В інтересах України також, щоб росія пішла з усіх окупованих нею територій, акцентує експерт. А такі території, нагадує він, були "відкушені" і в Японії, і Фінляндії, і Естонії.
"Зрештою, світовий суд (трибунал) над Росією в перспективі міг би прийняти рішення про звільнення всіх раніше окупованих нею територій, не тільки молдавських", — підсумовує Олександр Доній.
У Кишиневі вбачають вирішення придністровського питання виключно дипломатичним шляхом
На думку експерта Національного інституту стратегічних досліджень Артема Филипенка, заява прем'єр-міністра Молдови не містить нічого нового.
"Попередні керівники урядів, за винятком хіба короткого періоду домінування соціалістів, виступали за демілітаризацію Придністровського регіону. Наприклад, у 2017 році парламент Молдови, який контролювала Демократична партія, виступив за виведення російських військ із Придністров'я. А в 2009 році прем'єр-міністр Влад Філат відразу після обрання на посаду наголосив на необхідності виведення російських військ. У 2018 році на Генеральній асамблеї ООН із заявою про виведення російських військових виступив прем'єр-міністр Павел Філіпп", – зазначає експерт.
Отже, продовжує він, йдеться про постійну та незмінну позицію молдавського керівництва.
"Незмінно також і те, що в Кишиневі вбачають вирішення придністровського питання виключно дипломатичним шляхом, – наголошує Артем Филипенко. – Тому судити треба не за словами, а по справах. Такою реальною справою може стати запровадження у Кримінальному кодексі Молдови відповідальності за сепаратизм, що вже спричинило негативну реакцію й у Тирасполі та Москві. Але загалом навряд чи можна очікувати від керівництва Молдови будь-яких радикальних кроків стосовно Придністров'я. Долю цього регіону буде вирішено за результатами російсько-української війни".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Байден розповів, яка зараз мета Путіна у війні проти України.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.