Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пропонує закрити Національне агентство з розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). За його словами, воно "перетворилося на закритий міжсобойчик, де багато заарештованих активів, все непрозоре". Відкритий реєстр зробить заарештовані об'єкти доступними, запевняє Арахамія. Крім того, у Верховній Раді точаться дискусії з приводу майбутнього Бюро економічної безпеки (БЕБ), до якого є багато питань. Як оцінюєте цю ініціативу? Чому агентства, що створюються для боротьби з корупцією, виявляються самі схильні до її впливу? Як виправити ситуацію? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Національне агентство з розшуку та управління активами (АРМА). Фото: із відкритих джерел
Ми маємо судову систему – не потрібно будувати паралельних позасудових способів відбору майна у бізнесу та громадян
Головний редактор Ukraine Economic Outlook (незалежна група економічного прогнозування), старший економіст UEO, викладач курсу макроекономіки "Бізнес-школи МІМ-Київ" Михайло Кухар поділився такою думкою:
"Я повністю підтримую думку Арахамії щодо закриття АРМА. Згадайте, як і навіщо воно створювалося: позасудово ліквідовані активи олігархів-утікачів нібито в рамках боротьби з корупцією передавалися держагентству, яке далі ними керувало. У цій ідеї було все погано. Починаючи від позасудової конфіскації не лише в чиновників, що підозрювалися в корупції, а й у бізнесменів, які нібито пов'язані з ними. І закінчуючи тим, як це все керувалося. По суті лише створювався новий простір для свавілля правоохоронних органів".
У нас є Фонд держмайна – ось він і розпорядиться продажем конфіскованого, вважає експерт. Ми маємо судову систему – не потрібно будувати паралельних позасудових способів відбору майна у бізнесу та громадян. Це лише розширює незаконні методи, які можуть використати силові відомства у своєму тиску на бізнес", – упевнений Михайло Кухар.
Тож, констатує він, ліквідація АРМА – правильна ініціатива Арахамії. Ще б не забути, акцентує експерт, скасувати і закон про спецконфіскації (приймається під АРМА), свого часу розкритикований Венеціанською комісією.
Вся модель управління державою потребує серйозного доопрацювання
Економічний експерт, президент Інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак поділився двома тезами, які пояснюють проблеми, що виникли.
Теза перша — виконавча влада дуже нечітко розділена між різними центральними органами виконавчої влади (ЦОІВ). Є дублювання, плутанина, деякі галузі дуже дивно підпорядковані.
"Це стосується і економічного, і правоохоронного спрямувань. Виникає навіть дуалізм Конституції. Уряд, згідно з нею, у нас – виконавча влада. Але останнім часом ці функції перебрав на себе Офіс президента. Він став важливішим за інші органи влади. Можливо, під час війни це й непогано. Погано те, що немає чіткого розуміння, хто за що відповідає, – зазначає Тарас Козак. – Наприклад, фінансовий сектор частково регулюється Нацбанком, частково – Комісією з цінних паперів. А напрямок розвитку фінсектора не регулюється ніким. Ані вказаними регуляторами, ані Мінфіном".
Вся модель управління державою потребує серйозного доопрацювання, упевнений експерт. Нехай у мирний час. Але обов'язково, щоб не виникали зазначені правові колізії.
"Теза друга – щодо ситуації навколо АРМА. Чи могла б ця структура існувати як окремий орган? Звичайно! Але влада постійно намагається поставити туди непрофесійного управлінця, керівника, який враховуватиме інтереси тих політичних кіл, які його призначили. Як наслідок – маємо проблеми, що виникають що у АРМА, що у Митниці, що у Податковій, що в інших органах, які мають серйозні повноваження та владу. Всі вони просто неефективні, бо працюють не так на державу, як на чиюсь кишеню", – зазначає Тарас Козак.
Та сама АРМА, продовжує він, розшукує та реалізує "смачні" шматки власності. Але оскільки там стоять політичні призначенці (зручні), а не професійні (ефективні), ми маємо сумні наслідки.
"У цьому аспекті показовою є робота Тимчасової слідчої комісії у ВР, яку очолює мій однопартієць із "Голосу" Ярослав Железняк. Де не копнуть – біда. Що Митниця, що Податкова… Якщо взятися за інші органи, де є політичні призначення, гадаю, буде та сама картина. Але представники провладної "Слуги народу" не хочуть виносити сварок із хати. Важливо розкривати всі ці проблеми, міняти кадри, залучати своїх професіоналів, у тому числі до наглядових рад. Нині ж, на жаль, нам доводиться залучати іноземців, бо інакше все знову перетворюється на фікцію", – резюмує Тарас Козак.
Вирішення проблеми є, а саме – все відкривається, аукціон
Глава Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь, коментуючи пропозицію Арахамії, назвав її нечастим прикладом, коли представник влади каже реальні речі.
"Абсолютна правда, що АРМА виглядає якимось закритим клубом для "своїх". І там просто йде "розпил" чималих бюджетів та розподіляються заарештовані активи. Я маю досвід подачі до АРМА (на керування заарештованими активами), але, звісно, мене туди не пустили. Тому що я не "свій". Та й взагалі всі ці антикорупційні структури, які ми наплодили з 2014 року, перетворилися на якісь "закриті клуби". А все, що має ознаки закритості, винятковості — рано чи пізно перетворюється на "міжсобойчик" за "розпилом" грошей", — пояснює Руслан Соболь.
На його думку, вирішення проблеми є. А саме – все відкривається. Аукціон. Від кого виходить найкраща пропозиція, той і бере керування. Під обов'язковим громадським контролем. Не у вигляді закритих "громадських рад". Все – публічно, із звітами після певних періодів.
"І нехай суспільство дивиться та дає оцінку тим чи іншим компаніям, відомствам, особам, – вважає експерт. – Такий підхід дозволить більш ефективно вирішувати проблеми, що накопичилися, знизить корупційні ризики".
Читайте також на порталі "Коментарі" — війна в Україні: чого далі чекати від Заходу та Росії.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.