Війна внесла свої корективи в електоральні настрої українців, але не усунула існуючого бажання оновити владу після завершення військових дій
Незважаючи на воєнний стан і активні обстріли та бойові дії, що продовжуються, українці замислюються про те, що буде після. Коли прийде мир. У тому числі – про зміну влади. Нещодавнє опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) продемонструвало, що найбільше жителі нашої країни хочуть зміни парламенту (майже 70%). За перезавантаження уряду виступає 47% респондентів, поміняти президента згодні 23%. Видання "Коментарі" продовжує обговорювати з експертами тенденції, які продемонструвало це дослідження.
Після закінчення війни "ефект об'єднання навколо прапора" перестане діяти або його дія ослабне
Президент КМІС, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Володимир Паніотто пояснює:
"Наші попередні опитування показали значне зростання довіри до влади після початку повномасштабної війни. Так, у грудні 2022 року, порівняно з груднем 2021-го, відбулися значні зміни щодо трьох ключових інститутів влади: президента, парламенту та уряду. Довіра до президента зросла з 27% у грудні 2021 року до 84% у грудні 2022-го. Це означає, що понад 4/5 респондентів висловили свою підтримку та впевненість у президенті та його діях".
Парламент, продовжує Володимир Паніотто, також отримав значний приріст довіри: з 11% у грудні 2021-го – до 35% до грудня 2022-го
"Ще більше зросла довіра до уряду, – зазначає професор. – У грудні 2021 року лише 14% опитаних висловили таке щодо Кабміну, а через рік цей показник становив 52%".
За словами директора КМІС, ці результати свідчать про те, що населення країни виявляє підтримку влади в умовах військового конфлікту.
"Ми маємо типовий випадок "Rally around the flag" (об'єднання навколо прапора), – пояснює він. – Це концепція, яка використовується для опису явища, коли населення одностайно об'єднується на підтримку свого уряду чи лідера під час кризових ситуацій, як-от війна, терористичні атаки чи інші загрози національній безпеці. Це поняття було введено в обіг американським політологом Джоном Мюллером (John Mueller) у його роботі "War, Presidents and Public Opinion" (1973). Мюллер досліджував феномен підвищеної підтримки президента та уряду у періоди військових конфліктів чи інших національних криз. З того часу термін "rally around the flag" став широко застосовуватися для позначення цього явища".
При цьому, наголошує Володимир Паніотто, цей ефект не усуває існуючого бажання українців оновити владу, залучити після перемоги чесніших та компетентніших управлінців на різних рівнях.
"Насамперед, це стосується парламенту та уряду (можна припустити, що й судової системи, оскільки довіра до неї менша, ніж до уряду та парламенту). Українці об'єдналися для відбиття ворога, але це не означає, що вони готові "заплющувати очі" на зловживання чи нездатність певних політиків чи чиновників", – зазначає експерт.
На його думку, те, як можуть змінитися ці орієнтації населення в найближчому майбутньому, істотно залежить від того, якою ціною буде досягнуто перемоги, на які компроміси доведеться піти для завершення війни.
"У будь-якому разі ясно, що після закінчення війни ефект об'єднання навколо прапора перестане діяти. Або його дія послабшає. Тому підтримка влади знизиться, а бажання її змінити посилиться. З Верховною Радою та урядом це станеться майже точно, а з президентом – це залежить від ціни перемоги", – констатує Володимир Паніотто.
Українці хочуть миру та змін на краще, тому запит на зміну влади залишається
Політичний експерт Світлана Кушнір наголошує, що запит українців на зміну влади – стабільний уже понад 30 років. За її словами, це пов'язано з тим, що політична відповідальність як така у нашому вітчизняному політстеблішменті геть-чисто відсутня. Як і розуміння електоральних мас своєї особистої персональної відповідальності за свій попередній вибір політика чи політсили – і за наслідки вибору.
"До того ж, ми звикли до демократичної процедури виборів, тому й чекаємо на них, як манни небесної, пов'язуючи ілюзії про загальне щастя з "новими особами", "червоними директорами", "міцними господарниками" та іншими образами, створеними політтехнологами", – зазначає експерт.
Українці, продовжує вона, хочуть миру та змін на краще, тому запит на зміну влади залишається.
"Те, що й цьому складу Ради не вдалося виростити у народу до себе довіру, зрозуміло – далеко не політики та не законодавці, нардепи дев'ятого скликання продемонстрували таку саму кількість корупційних скандалів, як і попередні склади політиків зі стажем. Вихід один – міняти і цих, – пояснює Світлана Кушнір. – Уряд взагалі для звичайного українця – субстанція незрозуміла, більш придатна для критики та ненависті. А все тому, що – низька політична культура та свідомість, які й у наступному електоральному циклі, швидше за все, винесуть на поверхню нових, але аж ніяк не якісних обранців. А тому слід частіше задаватись питанням "чому так", дивлячись на себе в дзеркало. Винні у багатьох ваших проблемах у державних інститутах дивляться із них на вас".
Люди вже створили свою думку щодо влади, життя країни та власного мікросвіту після війни
Засновник Соціально-психологічного центру "Розвиток", психолог-консультант у низці телепроектів Олена Рихальська поділилася такою думкою:
"Парламент, уряд, які беруть участь у війні, у людей, як і раніше, асоціюватимуться з негативними емоціями, пережитими під час війни. Своєрідне негативне нагадування, якого хочеться позбутися – і розпочати нове щасливе життя з "чистого аркуша" з новим парламентом та урядом, ефективними у мирні часи".
Крім того, пояснює експерт, частина населення вважає, що у війні певною мірою винна частина нашої влади, певні партії чи їхні лідери. І щоб подібного не повторилося, у мирний час їх потрібно змінювати. Тим більше, що наступні вибори ВР і так мали відбутися восени цього року, а президента – наступного року.
"Щодо Зеленського – 23 відсотки, які бажають його зміни, це показник не динаміки, а стабільності: серед населення є люди, які за нього не голосували – і їхнє ставлення не змінилося. Плюс – деяка кількість "невдоволеного" населення. Загалом після перемоги результати проведеного дослідження координатно не зміняться, – вважає Олена Рихальська. – Люди вже створили свою думку щодо влади, життя країни та власного мікросвіту після війни".
Читайте також на порталі "Коментарі" - західні ЗМІ розкрили втрати України та Росії у перші дні контрнаступу ЗСУ.