У відповідь на те, що Росія в односторонньому порядку розірвала зернову угоду, президент України Володимир Зеленський запропонував ООН та Туреччині продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі, без РФ. Виразної відповіді поки що немає. Туреччина має намір продовжити переговори з РФ. З боку ЄС звучить чергове занепокоєння. У США до рішучих заходів, схоже, також не готові. Що можна сказати про ситуацію зараз, виходячи з реакції сторін? Як припинити російське свавілля у Чорному морі? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Путін та Ердоган. Фото: із відкритих джерел
Ердоган цілком може знову вламати Путіна повернутися до зернової угоди
Спікер Міжнародної волонтерської спільноти "InformNapalm", боєць ЗСУ Михайло Макарук акцентує, що наше МЗС абсолютно правильно нагадує про існування двох угод у ракурсі зернової угоди. Одна – між Україною, Туреччиною та ООН. Друга – між Росією, Туреччиною та ООН.
"І, якщо РФ виходить зі своєї зернової угоди, залишається друга, яку інші два суб'єкти, крім України (а саме – Туреччина та ООН) мають виконувати, – пояснює експерт. – Плюс – Туреччина раніше не раз заявляла, що вона має намір забезпечувати безпеку цього зернового коридору. Турецькі військово-морські сили в рази сильніші за російський Чорноморський флот. І в них більше, ніж достатньо сил та засобів для всього необхідного".
До того ж, продовжує Михайло Макарук, для Ердогана це ще й справа міжнародного престижу. Доказ, що він є стратегічним гравцем, який може виконувати свої обіцянки.
"Подивимося що буде далі. Але поки що все виглядає як виклик саме Ердогану, який цілком може знову вламати Путіна – у телефонних розмовах чи іншим шляхом. І зернова угода запрацює. Восени минулого року Ердоган жорсткіше відповідав Путіну, тому що турецький лідер попереду мав вибори (які він знову
виграв у травні-2023),
треба було грати роль супермена. А зараз можна діяти м'якше", – вважає експерт. Цікавим, за його словами, є і такий момент. На кінець липня в РФ намічено саміт Росія-Африка.
"І що там росіяни розповідатимуть африканцям, по яким, в першу чергу, вдарить припинення зернової угоди? Чим Москва спробує нагодувати гостей? Зрозуміло, що росіяни намагаються залізти до країн третього світу, збільшити там свій вплив, діючи за радянськими стандартами зовнішньої політики. Але при цьому РФ своєю грою навколо зернової угоди сама собі стріляє в ногу", – зазначає Михайло Макарук.
Він не виключає ймовірності того, що до саміту чи в процесі Росія знову погодиться на зернову угоду під соусом "допомоги братнім африканським народам".
Нам потрібно думати про посилення своїх позицій за допомогою країн, які реально готові кинути виклик Росії
Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук міркує так:
"Ситуація з Чорним морем, з продовольчою безпекою, з власне безпекою в нашому регіоні залежить від одного найважливішого чинника – перемоги ЗСУ над агресивною Росією. І коли ми бачимо
саміт НАТО, в процесі якого члени блоку не демонструють достатньої рішучості у швидкій нейтралізації головної загрози у вигляді РФ (при тому, що ця країна вже багато разів показала свою слабкість і є паперовим тигром, колосом на глиняних ногах), нам потрібно думати про посилення своїх позицій за допомогою країн, які реально готові кинути виклик Росії. Наприклад, Туреччини, Великобританії, Польщі, країн Балтії, можливо, Південної Кореї. Сподіватися на якусь рішучість НАТО як блоку, схоже, не доводиться. Занепокоєністю та заявам війну не виграєш". На думку експерта, невдовзі ми можемо побачити нові межі турецько-українських відносин. Адже Туреччина, наголошує він, явно зацікавлена у демілітаризації Чорного моря, у продовженні функціонування зернової угоди.
"Ердоган, звісно, політик непростий, але підходи шукати треба, – впевнений Ярослав Романчук. – Головне, наголошую, це поле бою. Нам потрібно більше зброї. Причому резерви слід шукати у країні. У тому числі спрямовуючи бюджетні кошти саме на ВПК, а не на якісь дивні проекти, які викликають серйозне громадське обурення".
Робота зернової угоди можлива і без країни-агресора
На думку економіста, члена товариства фінансових аналітиків, екс-член Ради НБУ Віталія Шапрана, росіяни просто намагаються виторгувати зняття санкційних обмежень на логістику, а також торгівельні розрахунки та фінансування їхніх зернотрейдерів.
"У поточних економічних умовах росіянам зернова угода потрібна більше, ніж Україні, – пояснює експерт. – Тому я б радив не йти на поводу у РФ, а дотримуватися жорсткої позиції – продовження угоди на умовах України та ООН, а не країни-пірата, яка зараз, по суті, погрожує топити кораблі з цивільними вантажами".
Щодо пропозиції президента Зеленського, то вона цілком правильна, вважає Віталій Шапран.
"Робота зернової угоди можлива і без країни-агресора, – зазначає експерт. – Але тут слід врахувати, що судновласники за таких умов зіткнуться із подорожчанням страхування. Якщо наші партнери прокриють ці тимчасові витрати, зернова угода продовжить свою роботу. Можливо, такий крок підштовхне РФ до швидшого повернення до домовленостей. Інакше ми спостерігатимемо ці істерики не менше місяця".
Віталій Шапран упевнений, що зменшити російський вплив на Україну в ракурсі перекриття наших портів, а також у принципі відбити бажання у РФ займатися піратством у Чорному морі, міг би розвиток транспортних коридорів Дніпро-Гданськ та Миколаїв-Констанца. Будівництво яких, наголошує експерт, потрібно було розпочати ще 2022 року.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи може Росія повернутись до зернової угоди – хто може втрутитися у ситуацію.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.