Потрібно переконувати тих, з ким виникли проблеми – Польщу, Словаччину, Румунію та Угорщину, але пам'ятати, що розраховувати можна тільки на себе
Відносини України з трьома країнами-сусідками, членами ЄС, які в середині вересня відмовилися зняти ембарго на українське зерно, загострилися ще більше. Керівництво Польщі на тлі виборчої кампанії посилило місцеву "повістку" та продовжує критикувати президента України Володимира Зеленського за його випади на адресу поляків на Генасамблеї ООН. Переможець виборів у Словаччині лідер партії SMER Роберт Фіцо підтверджує свої передвиборчі обіцянки припинити допомогу Україні. Перемозі Фіцо відверто радіє такий же проросійськи налаштований прем'єр Угорщини Віктор Орбан, який раніше висунув ультиматум офіційному Києву (мовляв, Угорщина не підтримуватиме на міжнародній арені Україну, доки та не розширить права угорської меншини на Закарпатті). Про що говорить те, що відбувається? Як Україні налагодити стосунки із європейськими сусідами? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
На безліч викликів, які постали перед Україною, необхідно подивитися під іншим кутом
Народний депутат України ІХ скликання, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб зазначає, що в контексті налагодження добросусідських відносин із найближчими сусідами далеко не все залежить від волі та бажань офіційного Києва.
"Насправді Україна готова до поступок у багатьох питаннях, усвідомлюючи, що підтримка союзників – життєва необхідність. Наприклад, ми задовольнили вимогу Угорщини, призупинивши статус міжнародного спонсора війни для угорського
OTP Bank. Тепер Будапешт має нові вимоги. Дуже важко грати за правилами із тим, хто не налаштований допомагати", – констатує Вікторія Гриб.
Щодо Словаччини, продовжує вона, ми звикли, що Братислава є одним із ключових партнерів у протистоянні з Росією. У перші місяці вторгнення Словаччина передала Україні системи протиповітряної оборони, однією з перших винищувачі МіГ-29, артилерійські системи, бойові машини піхоти.
"Тепер, коли на парламентських виборах перемогла партія SMER-SD, постає чимало питань, адже її лідери виступають категорично проти надання Україні зброї. І від позиції Києва тут майже нічого не залежить. Звісно, немає гарантії, що саме ця партія сформує уряд, але насправді це вже дзвіночок. Не думаю, що Словаччина стане для України другою Угорщиною. Але, схоже, на допомогу в колишніх масштабах не варто розраховувати", – попереджає нардеп.
Вона вважає, що за таких умов Україна гостро потребує більш якісної та тісної комунікації з європейськими партнерами не лише на рівні урядів, а й – парламентів, неурядових та громадських організацій.
"Але цього важко досягти через заборону виїзду за кордон для депутатів усіх рівнів, – пояснює Вікторія Гриб. – У будь-якому разі, на безліч викликів, які постали перед Україною, необхідно подивитися під іншим кутом – цього разу не з верхів, а з низів. Це дозволить глибше охопити проблематику. І починати переконувати саме тих, з ким виникли проблеми – Польщу, Словаччину, Румунію та Угорщину. Але при цьому пам'ятати, що розраховувати можна лише на себе".
Потрібно посилити дипломатичні команди
Політтехнолог Борис Тізенгаузен констатує, що відносини України з низкою європейських сусідів справді погіршилися. Втім, зазначає він, з огляду на опитування, що словаки, що поляки Україну підтримують. Як і більшість мешканців ЄС. А ось на політичному рівні пішли тріщини.
"Якщо з Угорщиною все й так було не просто, а зі Словаччиною багато залежатиме від того, хто увійде до коаліції (риторика після виборів, та ще й за умови коаліційного уряду нерідко змінюється), то з Польщею ми міцно дружили останнім часом. А отримали проблеми, в тому числі через непрофесійні дії наших політиків, через їх непродумані висловлювання", – вважає експерт.
По-перше, зазначає він, слід враховувати, що під час виборчого циклу польський політикум акцентуватиме увагу на внутрішній аудиторії, у тому числі на інтересах фермерів.
По-друге, не можна було з трибуни Генасамблеї ображати наших партнерів, звинувачуючи їх мало не в підіграванні Москві, упевнений Борис Тізенгаузен.
"Слід було створити робочу групу для вирішення зернового питання, тим більше, що причини проблеми – на поверхні. Польща зовсім не збирається якось утискати Україну, але для неї у пріоритеті – інтереси своїх фермерів. І той самий транзит через Польщу ніхто не забороняв, – наголошує експерт. – Щоб не виникало таких ексцесів, Україна має призначити послів до країн, де ті ще не призначені, а також практично скрізь посилити посольські та консульські позиції. Повинна піти у минуле сумна традиція використовувати призначення послами як прикриття від переслідування антикорупційних органів. Ставку слід робити на професійні дипломатичні команди, які займуться зміцненням відносин України із різними країнами".
Після виборів у Польщі пристрасті вщухнуть
Експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ міркує так:
"Ми, безумовно, вдячні сусідам за всю допомогу, що вони нам надали – і як озброєння, і як прийом наших біженців, і так далі. Але й вони повинні усвідомлювати, що подібна підтримка – це ж не гуманітарний жест після землетрусу чи іншого природного лиха. Йдеться про підтримку у відображенні російської агресії. Що є загальноєвропейською справою, а не виключно українською. По суті, якби не Україна, російські танки стояли на кордоні тієї ж Польщі. Що нічого хорошого їй не обіцяло б".
У цьому геополітичному балансі Україна здійснює функцію, яка виходить далеко за межі нашої країни. І це слід враховувати, впевнений експерт.
"У цьому контексті ті торгові війни, які сусіди розв'язали проти нашої країни, навіть якщо мають об'єктивні передумови, явно несвоєчасні за нинішніх умов. І дали величезну їжу для російської пропаганди. Що завдало значно більших збитків, як і загалом винесення сварки з хати, ніж збитки, які могли зазнати ті самі польські фермери через надходження на внутрішній ринок українського зерна", – зазначає Олексій Кущ.
Саме про це, пояснює він, говорив президент Зеленський, висловлювання якого наразі так часто критикують польські політики.
"Насправді глава нашої держави наголошував на важливості симетричності відносин. І, якщо залишити за дужками питання допомоги, що надається нам сусідами, а також те, що ми зараз фактично захищаємо цих сусідів від російської орди, то та торговельна війна, яку розв'язала проти нас Польща (а потім її приклад наслідували Угорщина та Словаччина), вимагала від нас симетричної відповіді. Яким стали відповідні позови до тієї ж Світової організації торгівлі. Виходячи навіть із принципу самоповаги – Україна не могла не реагувати на такі дії тієї самої Варшави. Не відповісти – це означало б втратити обличчя. Відповісти – нарватися на звинувачення у невдячності. І Зеленський із трибуни ООН говорив саме про це. Про недоречність таких дій наших союзників, які продовжують залишатися союзниками та партнерами, яким ми вдячні", – наголошує експерт.
На його думку, після виборів у Польщі, намічених на 15 жовтня, пристрасті вщухнуть. І цю суперечку щодо експорту переведуть у практичну площину чиновників, без зайвої медійності, політичного забарвлення. Тут все цілком можна вирішити, причому за тижні-місяць, вважає Олексій Кущ.
Щодо Словаччини та Угорщини, тут – складніше, визнав експерт.
"Та сама Угорщина не мала особливих проблем із українським зерном, на відміну від Польщі. Але Орбан звик використати будь-яку нагоду, щоб розіграти геополітичні карти на свою користь, намагаючись вибити з ЄС більше грошей, – пояснює Олексій Кущ. – У Словаччині все залежатиме від того, хто саме сформує коаліцію. Якщо її ядром стане SMER на чолі з проросійським Фіцо, можна очікувати на "орбанізацію" цієї країни щодо відносин з Україною. І в економічному, і політичному плані. Що, зрозуміло, нічого хорошого для нас несе. Але й ми, зі свого боку, не повинні піддаватися тиску та шантажу з боку подібних політсил. Тим більше, що їхня позиція не відображає загальноєвропейську, яку чітко сформулював представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики
Жозеп Боррель. А саме – підтримка України з боку ЄС не лише продовжиться, а й збільшуватиметься".
Читайте також на порталі "Коментарі" – чи згодні росіяни зупинити війну та повернути окуповані території: опитування.