Китай та Індія продовжує рятувати Росію, скуповуючи її ресурси, у тому числі енергетичні, за демпінговими цінами
Євросоюз розпочав обговорення нового пакету санкцій, який він має намір затвердити до 24 лютого – другої річниці вторгнення Росії в Україну. Тим часом відомо, що РФ стала головним постачальником нафти в Китай, збільшує розробки нових свердловин, та й у принципі, згідно з даними Global Wealth Report, багатіє, незважаючи на війну. Чи реально зробити економічні санкції ефективнішими? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Слід і надалі "цементувати" цінову стелю на нафту
Представник Економічної експертної платформи Олег Гетман запевняє, що інформація про те, ніби Росія багатіє на фоні війни, є абсолютно невірною.
"Насправді, країна-агресор завершила минулий рік із дефіцитом бюджету у три трильйони рублів. А сукупний експорт країни-агресора 2023-го впав на 30% (до 422 млрд доларів, за даними російського Мінфіну). Насамперед – через зменшення ціни на нафту, зниження обсягів постачання газу, нафтопродуктів тощо", – пояснює експерт.
За його словами, не так важливо, що Росія стала найбільшим постачальником нафти до Китаю. Суть у тому, що нафту їй доводиться продавати нижче 60 доларів за барель (при собівартості 40-45 доларів). І це сильно б'є по припливу валюти до країни-агресора.
"Китай та Індія, безумовно, продовжують рятувати Росію, скуповуючи її ресурси, зокрема енергетичні, по демпінгових цінах. Тому що їм це вигідно. А ось самій РФ – точно не вигідно. Безумовно, слід і далі "цементувати" цінову стелю на нафту, яка зараз становить 60 доларів. Робити так, щоб ця "стеля" не підтікала. Вводити вторинні санкції, унеможливлювати нормальне функціонування "тіньового флоту", його захід у територіальні води країн G7 та ЄС. А як тільки вийде достатньо "зацементувати" цю цінову межу, її слід поступово знижувати. Максимально наближати до собівартості. Щоб російська нафта надходила на світовий ринок у ще більших обсягах (при зниженні ціни доведеться продавати більше, щоб отримати хоч стільки ж, як раніше), а ось доходів від цього Росія майже не мала. І це значно вдарить по її можливості продовжувати військові дії", – констатує Олег Гетман.
Внутрішній запас міцності економіки Росії небезмежний
Економіст, член товариства фінансових аналітиків, екс-член Ради НБУ Віталій Шапран наголошує, що економічні санкції – один із способів впливу на РФ, які її послаблюють.
"Внутрішній запас міцності економіки Росії небезмежний, як і можливості Китайської Народної Республіки (КНР), економіку якої в 2024 очікує охолодження. Тому санкційний тиск має бути продовжено", – вважає експерт.
На його думку, майбутнє – за покращенням санкцій щодо цінової стелі продажу нафти, а також щодо покарання тих, хто допомагає Росії обходити санкції.
"Також результати дасть розшук та конфіскація так званих неофіційних фондів РФ, за допомогою яких вона зараз оминає санкції, – зазначає Віталій Шапран. – Продовження санкційного тиску важливе для того, щоб країна-агресор не змогла швидкими темпами відновлювати свою армію та ВПК".
Санкції виявилися недостатньо ефективними
Економічний експерт Данило Монін розмірковує так:
"Я думаю, що єдиними ефективними санкціями може стати різке зниження цін на нафту на світових ринках. А так – Росія справді все більше переорієнтлвує свій експорт із Заходу на інші напрямки. Або використовує країни-прокладки для продовження експорту на Захід".
У результаті, продовжує експерт, бачимо, що санкції виявилися недостатньо ефективними.
"Я не вірю, що ЄС може ще щось у цьому сенсі кардинально посилити, – зізнався Данило Монін. – Хіба що питання заморожених резервів Росії, їхньої
можливої передачі Україні може якось вплинути. Але не думаю, що європейці на це підуть".
Читайте також на порталі "Коментарі" - чи справді Захід має готуватися до нападу РФ: що підштовхує Путіна.