Головна Новини Суспільство події Чи може РФ ударити по НАТО: які шанси на пряме зіткнення
commentss НОВИНИ Всі новини

Чи може РФ ударити по НАТО: які шанси на пряме зіткнення

РФ використовує у своєму сприйнятті війну проти України як тестування того, як може розвиватися ситуація у разі зіткнення з НАТО

17 грудня 2023, 17:10
Поділіться публікацією:

Російський диктатор Володимир Путін, чергові вибори якого намічені на березень (причому він піде як самовисуванець), заявив, що Російська Федерація нібито не планує війну проти НАТО. Більше того, за путінськими словами, РФ зацікавлена у розвитку відносин з країнами Альянсу. При цьому російські чиновники на кшталт заступника голови Ради безпеки, екс-президента Дмитра Медведєва або заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова періодично погрожують НАТО. А міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликає європейців посилювати оборонпром та бути готовим до нових загроз з боку Росії. Які шанси на пряме зіткнення РФ та НАТО? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.

Чи може РФ ударити по НАТО: які шанси на пряме зіткнення

Війна РФ та НАТО. Фото: з відкритих джерел

Процеси турбулентності у світі можуть зіграти на руку РФ

На думку директора Інституту світової політики, політичного експерта, автора книги "Гібридна війна" Євгена Магди, аналізуючи заяву Путіна про те, що РФ не планує нападати на НАТО, слід згадати висунутий ним ультиматум дворічної давності (про повернення Альянсу до кордонів 1997 року), а також про подальший розвиток події.

Після відмови НАТО виконати російські "хотілки", РФ напала на Україну. Де загрузла, поступово переводячи свою економіку на військові рейки. Однак Росія, наголошує експерт, не може конкурувати з Північноатлантичним Альянсом, який після її агресії проти України став ще більшим (приєдналася Фінляндія, у процесі – Швеція).

"Я думаю, що зараз РФ використовує у своєму сприйнятті війну проти України як тестування того, як може розвиватися ситуація у разі зіткнення з НАТО. Вже видно такі проблеми для Альянсу, як дефіцит снарядів, швидкість реагування на ті чи інші виклики. Путін, схоже, розуміє, що Росія має невелике вікно можливостей, щоб зробити якісь агресивні дії проти НАТО. Тому що блок також бачить свої проблеми – і починає їх вирішувати", – пояснює Євген Магда.

Не можна виключати, продовжує він, що Путін вважає непоганою ідеєю зробити саме найближчим часом удар по НАТО, щоб підійти до того, що в РФ називають президентські вибори (фактично процес постійного переобрання Путіна) певним тріумфатором.

"Слід розуміти, що 2024 року, з урахуванням виборів у Великій Британії, у США, до Європарламенту та процесів, що їх супроводжують, турбулентності можуть зіграти на руку РФ. І, схоже, вона шукатиме можливість саме в цей період завдати удару по НАТО, – прогнозує експерт. – Але також слід розуміти, що поки Росія веде важкі бої в Україні, завдавати удару ще й по НАТО їй фактично нічим. Адже найкращі підрозділи РФ на сьогоднішній момент воюють в Україні".

Євген Магда вважає, що елементом реакції на нові виклики з боку Північноатлантичного Альянсу має стати невизнання наміченого на березень переобрання Путіна. Тим більше, з огляду на те, що ті проходитимуть ще й на тимчасово окупованих територіях України — і материкових, і в Криму.

"Не може НАТО проковтнути той факт, що РФ "приєднала" до себе 20% території найбільшої європейської країни", — упевнений експерт.

Москва і так уже кричить, що вона у нас із натовцями воює

Голова Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, екс-член української делегації у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі Сергій Гармаш розмірковує так:

"Не потрібно плутати можливість прямого зіткнення Росії з НАТО – та з окремими країнами блоку. Це різні речі. Якщо говорити про збройний конфлікт Москви та НАТО, то така можливість мінімальна. Принаймні в найближчі три роки. Росія просто не має на це потенціалу. У її військовому бюджеті не закладено відповідних коштів. Якщо йдеться про збройне протистояння РФ і окремих країн Альянсу, це стає дедалі ймовірнішим".

Недаремно екс-посол Києва в Лондоні Вадим Пристайко заявив днями, що Британія "одна з перших", хто наближається до рішення направити свої експедиційні сили на територію України у разі продовження російської окупації, наголошує експерт.

"Захід не може дозволити Путіну перемогти. Це відкриє низку збройних конфліктів у всьому світі: Китай, КНДР, Іран, Балкани… Тому, у разі негативного розвитку ситуації в Україні, швидше за все, деякі країни відправлять до нас свої експедиційні корпуси. Це може бути Британія, Польща, країни Балтії, можливо США. І вони можуть воювати на території України із російськими військами. Я думаю, що та сама Польща, яка претендує на створення найсильнішої армії в Європі, може бути зацікавлена в набутті бойового досвіду. Не кажучи вже про пряму загрозу для неї з боку Росії, у разі перемоги Путіна в Україні", – пояснює Сергій Гармаш.

Але це не означатиме війни НАТО з Росією, наголошує він. Якщо, звісно, Путін не здогадається атакувати територію однієї з цих країн НАТО.

"Це буде участь експедиційних корпусів окремих країн у бойових діях на території України. Москва і так уже кричить, що вона у нас із натовцями воює. Тож це не буде війною з НАТО, – зазначає експерт. – А от, якщо Росія атакує територію цих країн, тоді вже члени Альянсу думатимуть, чи задіяти їм 5 статтю Статуту НАТО. Але навіщо Путіну відкривати другий фронт, переносити війну на територію РФ, якщо він може воювати з тими самими натовцями на території України? Тому участь натовських країн у конфлікті – ймовірна. Війна РФ безпосередньо з НАТО – у найближчі три роки точно ні".

Новий військовий бюджет РФ говорить про пріоритети Кремля у найближчий період

Керівник Центру політичної розвідки політтехнолог Олег Постернак вважає, що шанси на пряме зіткнення РФ і НАТО зараз дуже низькі. Але це, наголошує він, той випадок, коли обидві сторони не здатні побудувати нині міцні запобіжники для неможливості наступу такої перспективи.

"Альянс і РФ зараз перебувають поза спільними проектами, лініями співробітництва та діалогу. Вони виведені із системи дипломатичного взаємовпливу, загального порядку денного, архітектури континентальної безпеки", – пояснює експерт.

Це той випадок, продовжує він, коли кажуть, що минулого світопорядку вже не існує, але й більш менш зрозумілих контурів нового – немає.

"Хаотична турбулентність міжнародних відносин зумовлює посилення страху глобальної війни. А конфронтаційна логіка дій основних гравців виводить неминучість блокового зіткнення у майбутньому. І в авторитарній Росії це розуміння приходить раніше (через контроль державних медіа за масовою свідомістю), ніж на Заході, де плюралізм та демократія можуть послабити увагу та готовність до великої війни", – пояснює Олег Постернак.

На його думку, найкраще, що можна зробити колективному Заходу, – вже починати жити у категоріях глобальної війни.

"Російсько-українська війна – це фактично шанс для європейських країн західного блоку відродити мілітаристську культуру поведінки, стратегічне прогнозування та якісну оборонну індустрію, – наголошує експерт. — Проблема в тому, що військовий злочинець Путін вже живе в режимі передстарту західно-російської війни, що передбачається. Мені здається, новий військовий бюджет РФ красномовно говорить про пріоритети Кремля у найближчий період. По статті "національна оборона" Росія витратить 10,7 трлн рублів – це на 70% більше, ніж у 2023 році, і втричі вище за показник 2021 року. Що це якщо не враховування росіянами можливості масштабування воєнних дій, у тому числі на випадок зіткнення з НАТО?".

Читайте також на порталі "Коментарі" — чи можна вважати підсумки саміту ЄС перемогою України: чому чекати на швидкі результати не варто.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини