Експерти висловили кілька гіпотез щодо результатів опитувань
Досить широкий резонанс викликали нові опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Вони продемонстрували зростання довіри до держорганів, особливо безпосередньо до президента Володимира Зеленського. Крім того, близько половини респондентів заявили, що в Україні є дискримінація за ознакою мови. Видання "Коментарі" продовжує обговорення ці дані з експертами.
Перед обличчям ворога внутрішні чвари зменшуються
Доктор філософських наук, президент Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), професор кафедри соціології Університету "Києво-Могилянська Академія" Володимир Паніотто поділився таким коментарем:
"Щодо зростання довіри до державних органів (особливо до президента) після початку широкомасштабної війни, то соціологи називають це "об'єднанням навколо прапора". Перед ворогом внутрішні чвари зменшуються, згуртованість населення зростає, це дозволяє ефективніше боротися з ворогом. У грудні 2021 року президенту довіряли 27% опитаних, у грудні 2022 – 84%, а у нинішньому опитуванні, проведеному у вересні 2023, – довіряли 73%. Тож, порівняно з періодом до російського вторгнення, довіра суттєво зросла. За останній рік вона трохи знизилася, але все одно залишається дуже високою".
Володимир Паніотто зазначає, що друге дослідження, проведене на замовлення Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (EUAM – European Union Advisory Mission), продемонструвало, що більшість українців (55%) вважають, що в країні немає дискримінації за ознакою мови. Водночас, 45% вважають, що така дискримінація є.
"На жаль, у опитувальнику вже було багато питань – і наші замовники не поставили додаткове для прояснення того, що мали на увазі респонденти. Проте можна висловити кілька гіпотез", – вважає експерт.
1). У опитуваннях КМІС респондент має обрати, якою мовою проходитиме під час інтерв'ю. Серед тих, хто вибрав українську мову, 41% вважають, що в Україні дискримінують за мовою, серед тих, хто вибрав російську мову - так вважає 55%.
"Можна припустити, що частина респондентів вважає, що дискримінація здійснюється по відношенню до російськомовних, а частина по відношенню до україномовних. Наприклад, у нещодавньому скандальному випадку з таксистом компанії Bolt у Києві пасажирка зажадала, щоб таксист розмовляв з нею українською, а не російською мовою. А він не лише відмовився, а й висадив її. Впевнений – вона вважає, що відбулася дискримінація щодо неї через використання української мови. Водій та його захисники впевнені, що претензії до нього – це дискримінація за вживання російської мови", – пояснює професор.
До того ж, акцентує він, в іншому опитуванні, проведеному КМІС з 26 травня по 5 червня 2023 року, 84% вказали, що з їхньої точки зору російськомовні громадяни не зазнають утисків.
2). У цьому опитуванні йшлося про загальну оцінку ситуації в Україні, а не про особистий досвід респондентів.
"Тому ми не знаємо, наскільки ця оцінка адекватна, чи дійсно люди зазнають дискримінації. Їхні оцінки відображають не так власний досвід, як представленість мовного питання в медіа-просторі, в телеграм-каналах, у соціальних мережах", – розповів Володимир Паніотто.
3). Після початку війни ставлення до росії, до росіян, до російської культури і російської мови різко погіршилися.
"Дані наших досліджень показують, що частково це ставлення переноситься і на громадян України – росіян за національністю та російськомовних", – констатує президент КМІС.
Явно не вистачає другого питання – за ознакою якої мови відчувається дискримінація
Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко зазначає, що різке зростання довіри до президента відбулося одразу після повномасштабного вторгнення РФ.
"Тоді Зеленський поводився сильно, правильно. Як, у принципі, продовжує й досі. Тому зростання довіри до глави держави півтора роки тому взлетіло буквально на небо. При цьому останнім часом різні дослідження демонструють ерозію цієї довіри. Багато людей мають питання до того, як ведеться управління нашою державою. Корупція, податкова політика, випуск людей за кордон, витрачання бюджетних грошей і так далі... Запитань дуже багато, просто через війну ми спостерігаємо таке явище, яке ми називаємо як "військова самоцензура". Коли загалом владу особливо не критикують, бо – "не на часі". Тоді як окремі проблеми – критикують. У будь-якому разі, ця гребля невдоволення прорветься. В ідеалі це станеться після завершення війни та приходу нашої перемоги. Але вже зараз є певні прориви... А, коли прорветься все разом – піде негатив", – прогнозує експерт.
До того ж, продовжує він, зараз на найвищому рівні вдало виходить грати в "цар хороший, бояри – погані". У результаті негатив іде на деяких урядовців, парламент, але не на президента.
"При цьому, – наголошує Андрій Єрьоменко, – навіть у Зеленського вже не та довіра, яка була рік тому. Як до державного Телемарафону і таке інше".
Щодо респондентів, які заявили, що в Україні є дискримінація за ознакою мови – коментувати це складно, тому що немає конкретики, а також – треба копатися у мотивації, пояснює експерт.
"Явно не вистачає другого питання – за ознакою якоїсь мови відчувається дискримінація. Адже є ті, хто вважає, що є дискримінація за ознакою української мови, на яку не всі хочуть переходити. А є такі, хто заявить, що відчуває дискримінацію як російськомовні. У результаті ми не знаємо, відчувають респонденти дискримінацію з питань української мови чи російської, – зазначає Андрій Єрьоменко. – Другий момент – ми не знаємо, а скільки людей, які відчувають таку дискримінацію, вважають, що це погано".
За словами експерта, цілком можлива позиція "я як україномовний вважаю, що дискримінація російської мови в Україні – це правильно".
Читайте також на порталі "Коментарі" – від чого залежатимуть події на фронті: яке завдання намагаються виконати Україна та РФ.