Не варто забувати про великий інтерес Туреччини у тому, щоб зернова угода працювала, тому своє слово ще скаже Ердоган
У МЗС РФ заявили, що Москва не бачить причин для продовження дій "зернової угоди", термін дії якої спливає 17 липня. Росіяни продовжують намагатися виторгувати преференції для "Россільгоспбанку" (домагаються підключення до SWIFT), запуск аміакопроводу "Тольятті-Одеса", зняття санкцій із транспортної логістики та страхування. Які шанси на продовження Чорноморської (Стамбульської) угоди? Чи ризикне Кремль розірвати її з огляду на осінній прецедент, коли Туреччина жорстко поставила росіян на місце, акцентувавши, що угода продовжить працювати і без участі РФ? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Домовленості точно продовжать, можливо, з якимись поступками щодо "Россільгоспбанку"
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін розмірковує так:
"Що стосується підключення Россільгоспбанку до SWIFT, то цілком можливо, що Європа підтримає цю ідею. Тим більше, що вже були перші наміри на цю
тему. А ось аміакопровід точно не запустять. По-перше, теоретично він проходитиме через Сумщину, яка активно обстрілюється. По-друге, на сьогоднішній момент будь-які прямі контакти Росії та України, крім театру воєнних дій, будуть вкрай негативно сприйняті у нашому суспільстві".
За словами експерта, потрібно також чітко розуміти інтерес Туреччини у тому, щоб зернова угода працювала. Ердоган, наголошує він, отримав вотум довіри від свого народу на черговий президентський термін. А без українського зерна, без цієї угоди він не виглядатиме регіональним лідером, яким бути дуже хоче, пояснює Олег Пендзін. Також, зазначає він, у продовженні зернової угоди були дуже зацікавлені африканські країни, які нещодавно відвідали Київ та Москву.
"З огляду на це домовленості точно продовжать. Можливо, з якимись поступками щодо "Россільгоспбанку". Досі в РФ залишилася низка банків, які мають доступ до SWIFT. Так, клієнти повинні розраховуватись через кореспондентські рахунки. Це складно, довго, але реально. З огляду на це деякі послаблення щодо "Россільгоспбанку" навряд чи стануть зломом загальної системи обмежень. Однак, це досить серйозний блок переговорів. Причому переговорів не з Україною", – наголошує експерт.
Він нагадує, що зернова угода складається із двох частин. В одній - ООН, Туреччина та Росія. В іншій - ООН, Туреччина та Україна. Прямих контактів у рамках цієї угоди між Києвом та Москвою немає.
"Водночас треба розуміти, що зараз різко нарощуються обсяги експорту зерна через Дунайські порти. Але є своя специфіка. Наразі немає необхідної потужності українських залізниць, щоб постачати необхідні обсяги. До того ж, існують величезні проблеми з елеваторами (їх мало) і з глибиною дна (максимум, що можна робити на портах - завантажувати баржі, а серйозний балкер з глибокою осадкою туди не зайде). До того ж, механізм завантаження барж у наших дунайських портах з подальшим їх спуском до Варни та Константи, подальшим навантаженням на повноважні балкери – це дорого. Плюс – потужності Констанци та Варни сильно залежать від того, чи займаються вони продажем зерна власних аграріїв. Як правило, виходить, що коли йде пік (кінець весни – початок літа) продажу зерна торішнього врожаю, ці порти фактично не здатні "перетравити" українське зерно", – розповідає Олег Пендзін.
Звичайно, продовжує він, Україні дуже важливо запустити зернову угоду. Але пам'ятати, що у нас простоює весь блок миколаївських портів.
"Вони знаходяться надто близько до зони бойових дій. Там вузький перешийок, який легко прострілюється навіть зі стрілецької зброї. І будь-який балкер, що проходить через Кінбурнську косу, буде наражатися на великий ризик. Жоден страховик на це не піде. І доки Україна не виб'є росіян з лівобережжя Херсонщини, використовувати порти Миколаєва – нереально", – констатує експерт.
Росіяни традиційно підвищують ставки перед переговорами, але зрештою погодяться продовжити угоду
Економічний та політичний експерт Борис Кушнірук поділився такою думкою:
"З огляду на те, що Росія – вкрай непередбачуваний учасник тих чи інших договорів і має звичку їх зривати, щось прогнозувати складно. Але я більше схиляюся до того, що ця угода буде продовжена".
По-перше, пояснює Борис Кушнірук, є фактор Туреччини, яка є головним бенефіціаром цієї історії. Її більш ніж влаштовує наявність цієї угоди. І вона має чимало можливостей для того, щоб створити додаткові проблеми Росії, зважись та зірвати домовленості.
"Серед важелів впливу – газ, що транспортується через Туреччину; турецький контроль над протокою Босфор (за бажанням можна не давати можливість проходу російським судам або вимотувати їх перевірками); "сірий імпорт", за допомогою якого, за різними джерелами, Анкара допомагає Москві обходити санкції. Застосуй Туреччина будь-який з цих важелів - і РФ буде дуже боляче. Не кажучи вже про те, – наголошує експерт, – що турецькі військові кораблі просто можуть почати супроводжувати судна із зерном. І що робити Росії? Починати воювати ще й із Туреччиною – країною НАТО, причому ще й лояльної до РФ?".
По-друге, продовжує Борис Кушнірук, Росія й так має механізми максимально заважати роботі зернового коридору. І вона їх використовує, всіляко затягуючи перевірки кораблів, які йдуть із українським зерном.
"Виходячи з цього, – зазначає експерт, – я думаю, що росіяни, традиційно
повипендрювавшись, пролонгують угоду без жодних умов. Розповідаючи, як вони дбають про інтереси тих же країн Африки, які страждають на брак продовольства загалом та українського зерна зокрема".
Читайте на порталі "Коментарі" - Росія зриває зернову угоду: що відбувається – який вихід із ситуації.