У ситуації замішані певні політичні та економічні моменти
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький фактично підтримав місцевих перевізників, які майже місяць блокують українсько-польський кордон. А Україна пішла на поступки для часткового розблокування прикордонних КПП. Тим часом лихо прийшло і з боку Словаччини. Її перевізники, як і анонсували, перекрили 1 грудня рух вантажного транспорту через пункт пропуску "Вишнє-Нємецьке", який зміщений з українським пунктом пропуску "Ужгород". Про що говорить "прикордонна війна", яку нам влаштували європейські сусіди? Які висновки слід зробити? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Ті, хто влаштував цю блокаду, не розуміють, що завтра війна може прийти до їхнього дому
Засновник міжнародного глянцю Бізнес WOMAN та міжнародного клубу BUSINESSWOMAN Club, керівник Міжнародного штабу допомоги українцям Ганна Крисюк поділилася таким коментарем:
"Безумовно, такі безвідповідальні дії наших європейських сусідів б'ють по експортно-імпортній діяльності. Я зараз у Канаді, на міжнародному форумі ReBuild Ukraine. І однією із тем підтримки України, економічного фронту, які ми обговорювали, були саме питання, пов'язані із
блокуванням нашого кордону".
За словами експерта, продукти харчування, генератори – все, що так потрібно нашим і тилу, і фронту, стали заручниками ситуації.
"Незважаючи на те, що гуманітарні вантажі обіцяли пропускати, є неприємні прецеденти їхньої затримки. Не пропускають і авто, які потрібні фронту, – розповідає Ганна Крисюк. – Таке враження, що ті, хто влаштував цю блокаду, не розуміють, що завтра війна може прийти до їхнього дому. Я розумію, що тут замішані певні політичні та економічні моменти. Але невже геноцид українців, який продовжує Росія, не зачіпає наших європейських сусідів? Чому вони не розуміють, що в нас зовсім інша ситуація, ніж у їхніх країнах? Що дні затримки необхідних вантажів, не кажучи вже про тижні, можуть коштувати життя сотням, тисячам українців?".
Слід вибудовувати два формати переговорного пулу – бізнесу та влади на різних рівнях, вважає співрозмовниця видання "Коментарі".
Дуже важливо, наголошує вона, щоб наші політики, які приймають рішення, пишуть закони, брали участь у міжнародних форумах, де є й представники тих самих Польщі та Словаччини. І шукали компроміс у тому числі там.
Це не просто якийсь громадянський та бізнес-протест, а – злочин проти українців
Народний депутат VIII скликання, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко наголошує, що близько двох тисяч наших авто стоїть у черзі біля кордону. Вже два українські перевізники померли в цих чергах, не маючи доступу до нормальних умов, у тому числі медичних.
"Очевидно, що це не просто якийсь громадянський та бізнес-протест, а – злочин проти українців. Тих, хто намагається на своєму підприємницькому фронті допомагати вистояти проти російської агресії. Захищаючи при цьому і ЄС, включаючи Польщу", – наголошує експерт.
Він вважає, що для врегулювання ситуації слід задіяти більше політичного впливу. Не лише прямого, коли офіційний Київ спілкуватиметься з офіційною Варшавою чи офіційною Братиславою. Потрібно підключати також керівництво ЄС, упевнений Леонід Козаченко.
"Прийняті на найвищому рівні Євросоюзу рішення ігноруються зараз і польськими, і словацькими перевізниками, а точніше силами, які за ними стоять, а також владою, яка ігнорує блокування кордону, – пояснює експерт. – Немає сумнівів, що тут є
російський слід, що саме праві сили в Польщі та Словаччині, що стимулюються Росією, спровокували та підтримують такого роду незаконні дії на кордоні. На жаль, але в тій самій Польщі, де після виборів не закінчилося формування нового уряду,
на ситуацію впливає і це. Внутрішнє протистояння між партією влади та опозиційними силами, які самі можуть стати
владою".
У майбутньому треба мати на увазі, що ми матимемо серйозні проблеми на шляху до ЄС, попереджає експерт. Не лише перевізники, а й фермери низки країн ЄС бояться вступу туди України. З тієї простої причини, що вони не здатні конкурувати з нами.
"У свій час, коли Польща входила до ЄС, німецькі перевізники влаштовували блокування, подібні до тих, що зараз влаштовують нам поляки. Але останні перемогли у чесній конкурентній боротьбі, – зазначає Леонід Козаченко. – Тож Україні треба триматися. Шукати вихід із складної ситуації. Приймати професійні, виважені рішення. У демократичному світі за умов ринкової економіки головне – конкуренція, інтелект, толерантність. Вірю, що ми переможемо і російську агресію, і опір низки сил у Європі на шляху нашої євроінтеграції".
Українському суспільству дуже важливі добросусідські відносини з Польщею
Засновник "Студії Здорового Смислу", підприємець, громадський діяч Павло Себастьянович вважає, що єдиною причиною того, що відбувається на кордоні, є небажання українських чиновників працювати за європейськими правилами.
"Починаючи із зернового коридору, наш держапарат діяв, виходячи з інтересів кількох зернотрейдерів, а не інтересів українського народу. Зернотрейдери порушили домовленості – і замість транзиту почали продавати зерно на території Польщі, чим спричинили невдоволення фермерів", – пояснює експерт.
Він наголошує, що українському суспільству дуже важливі добросусідські відносини з Польщею, яка передала нам за час війни озброєнь на кілька мільярдів євро і прийняла на своїй території мільйон наших біженців. Але український уряд, наголошує Павло Себастьянович, абсолютно цим не стурбований.
"Ніхто з чиновників, які приймають рішення, не поспішав залагодити непорозуміння, що виникли. Навпаки, вони вже з вересня почали звинувачувати у блокаді транзиту польську сторону. Хоч жодної блокади тоді не було. Поступово конфлікт зріс до реальної блокади автомобільних граничних переходів. Польські транспортні компанії вимагають однакових правил для переходу кордону – як для польських, так і українських фур. А українські чиновники ігнорували ці вимоги, доки черги не досягли 50 км, а час просування однієї фури не перевищив 14 днів", – зазначає експерт.
Він звертає увагу, що жодний український чиновник не звільнений, не оштрафований, не потрапив під слідство за подібне. За зупинку вантажопотоку та збитки на мільярди гривень для країни, що воює.
"І так ми живемо вже 32 роки. Держапарат ні за що не відповідає, лише створює проблеми і своїм громадянам, і сусідам", – робить висновок Павло Себастьянович.
Читайте також на порталі "Коментарі" - з чим зіткнулася Україна восени: чому прогноз тривожний на зиму.