Керівники розвідки Великобританії попередили міністрів про "дуже реальну можливість" вторгнення Росії в Україну напередодні католицького Різдва (святкується 25 грудня), оскільки дата збігається з 42-ю річницею вторгнення Радянського Союзу до Афганістану. Чому західні ЗМІ так активно розганяють трек про російську загрозу? Чи справді така велика ймовірність вторгнення – чи справа у чомусь іншому? Портал "Коментарі" звернувся з цими питаннями до експертів.
Російські війська. Фото з відкритих джерел
Цілком в дусі Росії піти у наступ проти України напередодні головного свята Західного світу
Експерт Українського інституту політики Владислав Дзивідзинський акцентує, що ця заява Великої Британії про можливе вторгнення РФ в Україну – лише чергова з низки подібних, які звучать вже півтора місяця через концентрацію російських військ біля українських кордонів.
"Більш того – у Великій Британії офіційно заявили, що можуть направити в Україну у разі російського вторгнення 600 осіб особового складу, більшість із якого – бійці спецпідрозділів, – нагадує експерт. — Великобританія постійно контролює ситуацію, володіє в достатньому обсязі інформацією, частиною з якої ділиться у громадському просторі. Останнім часом ми часто чуємо коментарі глави Міноборони Великобританії Ніка Картера щодо російсько-українського конфлікту та того, як небезпечна РФ своєю непередбачуваністю. Була й заява глави розвідки Великобританії – Мі-6 – про те, що РФ готує наступ. Але якими аспектами гібридної війни вона скористається – поки що не зрозуміло".
Щодо можливої дати наступу – 24-25 грудня, вона, за словами Владислава Дзивідзинського, є досить символічною.
"Вона збігається з католицьким Різдвом – одним із головних свят Західного світу. Якому ідеологічно протистоїть Путін та Росія. І провести такий напад напередодні або в день головного свята Західного світу – цілком в дусі РФ. З іншого боку, дата збігається і з датою вторгнення СРСР в Афганістан. З огляду на те, що Путін системно повертається в минуле, апелюючи до попередньої історичної могутності, то Російської Імперії, то СРСР – така дата може бути в інформаційному плані не виграшною, а програшною. Адже в Афганістані все закінчилося не добре для Союзу, і може так само закінчиться для путінської Росії", – підкреслює експерт.
На його думку, такими застереженнями не варто нехтувати. І ми маємо бути готові до російського вторгнення постійно.
"Україна як воююча восьмий рік країна, розуміє – хто наш ворог, що він із себе представляє, на що здатний. І ми маємо бути готові завжди і до всього. Тим більше при накопиченні 100-тисячного угруповання російських військ на нашому кордоні, – зазначає Владислав Дзивідзинський. – Але й перебільшувати роль цієї дати також не варто. Зараз РФ увійшла до переговорного процесу з США, з колективним Заходом. Йде серія переговорів. При цьому Росія вочевидь провокує Західний світ своїми
ультиматумами, ескалацією біля українських кордонів. Їй важливо зрозуміти, на що Захід готовий, а на що – ні. І Росія підвищує ставки в геополітичній боротьбі з головними світовими гравцями – щоб отримати хоча б частину того, що хотіла б".
Експерт упевнений: якщо щось і буде найближчим часом – це не більше ніж провокації та демонстрація рішучості намірів. Але навряд чи повномасштабне вторгнення.
"На моє переконання, захопити ще шматочок України, отримавши у відповідь на це масу санкцій (про що неодноразово попередили Росію країни Заходу) та жорстку відсіч з боку українців – навряд чи на користь Кремля. Так само як повномасштабна війна з Україною, яка призведе до ще більш драматичних наслідків для самої країни-агресора – у всіх аспектах", – констатує Владислав Дзивідзинський.
Щоб запобігти російській агресії, НАТО могло б створити над Україною безпольотну зону для російських літаків
Політексперт, кандидат політичних наук Олександр Палій вважає вторгнення цілком можливим. За його словами, останні виступи Путіна риторикою дуже нагадують виступ Гітлера перед нападом на Польщу.
"Москва явно готує провокацію – новий Гляйвіц (інсценування нападу Польщі на німецьку радіостанцію у місті Глайвіц – нині Глівіце, проведене СС 31 серпня 1939 року в рамках широкомасштабної "операції Гіммлер" для створення приводу для нападу Німеччини на Польщу). Можливо, з використанням хімічних речовин на Донбасі, як сказав російський міністр оборони Шойгу (при цьому заздалегідь звинувативши в цьому міфічні американські ПВК), щоб виправдати агресію", – попереджає Олександр Палій.
Щодо термінів, то це можливо будь-якої миті, але ймовірніше у січні, вважає він.
"Що могли б для України зробити західні країни, щоб запобігти агресії? Для початку НАТО могло б створити над Україною, як свого часу над Іраком та Сирією, безпольотну зону для російських літаків", – зазначає експерт.
Адміністрації Джозефа Байдена та Володимира Путіна діють спільно
Колишній працівник СБУ та консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони безпеки Іван Ступак вважає, що категорично не коректно проводити будь-які аналогії можливого вторгнення РФ в Україну у грудні 2021 року зі схожими подіями грудня 1979 року, коли СРСР вторгся до Афганістану.
"Недоречність такого порівняння полягає хоча б у тому, що при розробці операції по поваленні лідера Афганістану – Хафізулли Аміна було вирішено використати прохання самого Аміна про радянську військову допомогу (з вересня по грудень 1979 року було 7 таких звернень). У випадку з Україною подібних закликів не було і в найближчому майбутньому точно не буде", – пояснює експерт.
Він нагадує, що, за даними розвідки США, на відстані близько 100-150 від кордону України зараз перебуває близько 70 тисяч військовослужбовців РФ, чисельність яких планується наростити до 175 тисяч.
Іван Ступак наголошує, що важливо розуміти три моменти.
1. За старою радянською традицією, між фактичним наказом про настання і самим настанням проходить 3-4 дні. На цей час навіть людина, яка може віддати такий наказ, сама не знає, коли її підпише – і чи підпише взагалі.
2. 100-150 км це, по-доброму, 1 день шляху для важкої техніки. Тому не йдеться про раптовість наступу.
3. 70 тисяч військовослужбовців армії РФ або навіть 175 тисяч — цього категорично мало для масованого наступу по всій території Лівобережної України із захопленням обласних центрів.
"Орієнтовна чисельність ЗСУ близько 255 тисяч близько 1 млн резервістів, не включаючи співробітників численних правоохоронних органів. Стандартне співвідношення нападник – оборонець має співвідноситися у пропорції 3 до 1", – пояснює експерт.
Навіщо тоді йде нагнітання ситуації? Іван Ступак коментує те, що відбувається так:
"Моє внутрішнє відчуття свідчить про те, що в цій ситуації адміністрація Джозефа Байдена та Володимира Путіна діють спільно. У справі, схоже, Великобританія. Головна мета РФ та США – змусити Україну виконати усі вимоги Мінських угод шляхом демонстрації загрози зовнішнього вторгнення. Як підтвердження цієї тези можна використати той факт, що заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд у жовтні протягом трьох днів перебувала у РФ з офіційним візитом – це неймовірно довго. Крім того, у листопаді Байден направив до Москви директора ЦРУ Білла Бернса. У столиці РФ той перебував два дні, що також неймовірно довго для таких візитів".
Читайте також на порталі "Коментарі" – у Кремлі розповіли, який сигнал чекають від Києва.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.