Сертифікат ЮНЕСКО про включення борщу до Списку нематеріальної спадщини отримала сьогодні Україна

У засіданні Бюро взяли участь координатор зі зв'язків з громадськістю Бюро ЮНЕСКО в Україні К'яра Бардескі, представники експертної середовища, артист на ім'я світу ЮНЕСКО Герман Макаренко,  передає "Коментарі" за інформацією МЗС України.

Сертифікат ЮНЕСКО

Учасники підбили підсумки робити Нацкомісія протягом 2022 року, обговорили актуальні питання роботи України в ЮНЕСКО, а також окреслили плани роботи на найближчу перспективу. За інформацією Голови Нацкомісії Еміні Джапарової, у контексті протидії агресії РФ Виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила 14 рішення "Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)" та рішення "Програма дій та екстреної допомоги ЮНЕСКО Україні". Джапарова наголосила на важливості обмеження участі країни-агресора в рамках Організації. Відтак закликала до активізації роботи та подяку вала за кропітку спільну роботу МЗС, Нацкомісії, дипломатів, МКІП та країн-партнерів, які сприяли позбавленню Росії права головувати у Комітеті всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

В урочистій частині засідання Мінкульту вручили оригінал сертифікату ЮНЕСКО про включення елементу "Культура приготування українського борщу" до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони.

"Також обговорили підготовку участі української сторони у 42 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, висування кандидатури України до Виконавчої ради ЮНЕСКО на період 2025-2029 роки, перспективи внесення до Списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у надзвичайному порядку списку ЮНЕСКО (UNESCO T - йдеться у повідомленні МЗС.

На думку Еміні Джапарової, у першочерговому порядку треба розробити номінаційні досьє культурних об'єктів, які зараз на тимчасово окупованих територіях та зазнають найбільших зазіхань та руйнувань з боку агресора. Учасники Бюро погодили пропозицію щодо організації та проведення на початку 2023 року Генеральної конференції Нацкомісії.

Як повідомляли "Коментарі", у 2022 році 45-та сесія ЮНЕСКО мала б відбутися на території Росії, біля Казані. Однак у зв'язку з військовою агресією росії проти України бойкот сесії оголосило 46 країн-учасниць. Ті, хто виступив проти проведення сесії у Росії, написали відкритий лист, у якому описала випадки порушення Росії міжнародного гуманітарного права в Україні.

Підтримали Україну та виступили проти Росії: Афганістан, Албанія, Андорра, Австралія, Австрія, Канада, Колумбія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Еквадор, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Латвія, Литва , Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігерія, Північна Македонія, Норвегія, Перу, Польща, Португалія, Республіка Корея, Румунія, Сент-Кітс і Невіс, Сан-Марино, Словаччина, Словенія Британія та Північна Ірландія, США.