Книговидання в Україні переживає кризу: законопроєкти з підтримки галузі зависли у Верховній Раді

Рівень розвитку книговидання був і залишається найточнішим індикатором рівня розвиту держави, найважливішим чинником у рейтингуванні країн світу за ступенем їх цивілізованості. Рівень же розвитку вітчизняного книговидання порівняно з європейськими книжковими індустріями із певною періодичністю коливався й коливається від "середнього" до "поганого", і за всі роки Незалежності йому жодного разу не вдалося досягнути рівня "достатнього", що мовою цифр мало б означати продукування упродовж року не менш як 2,5 примірника книг на одного мешканця України. 

Книговидання в Україні переживає кризу - фото з відкритих джерел

Пандемічна криза 2020-2021 років дуже боляче позначилася на діяльності книговидавничої галузі, опустивши його рівень до "вкрай поганого". 

2021 рік міг би закінчитися для українських видавців зовсім сумно, якби Урядом не було запроваджено програму "єПідтримка", яка передбачає можливість за виділену у межах цієї програми 1000 гривень, окрім інших товарів і послуг, придбання ще й книжок. Саме ця програма стала своєрідним "рятівним жилетом", який і спинив стрімку руйнацію галузі.

Кошти, вже отримані суб’єктами книговидання за реалізовану книжкову продукцію в межах програми, дали змогу їм частково розрахуватися за борговими зобов’язаннями, які утворилися за попередні маже два роки, перед партнерами та сплатити заробітну плату працівникам. Тобто, кошти, які вже надійшли та ще можуть надійти впродовж 2022 року, є дуже своєчасною допомогою. Однак для апгрейду галузі, виведення її на рівень європейських книжкових індустрій потрібні не стільки кошти для латання дірок, скільки логічна, системна й тривала, хоча б упродовж 3-5 років, державна підтримка книговидання. На думку представників галузі, така системна допомога має бути закріплена на законодавчому рівні. 

Йдеться, зокрема, про проєкти законів № 5238 та № 5239, які пропонують внесення змін до Податкового та Митного кодексів України. Вони були зареєстровані у парламенті ще у березні 2021 року, однак їх подальша доля досі залишається невідомою. 

Так, законопроєкт №5238 пропонує тимчасове надання видавництвам, видавничим організаціям, поліграфічним і книготорговельним підприємствам пільги зі сплати податку на прибуток, за умови направлення суми, що мала бути сплачена у вигляді податку на прибуток, на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і запровадження новітніх технологій із виготовлення книжкової продукції, розширення її асортименту й суттєвого збільшення накладів та розбудови мереж книжкової торгівлі.

Законопроєктом №5239 передбачено звільнення від сплати мита та ввізного ПДВ на імпорт поліграфічного обладнання для друку та виготовлення книжок видавництвами, видавничими організаціями та поліграфічними підприємствами. 

Олександр Афонін звертає увагу на те, що норми, передбачені цими двома законопроєктами, також внесено до проєкту Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки "Читання як життєва стратегія", розробленого Мінінформполітики із залученням експертів. Однак і цей документ досі не затверджено Кабінетом Міністрів. 

Варто зазначити, що саме наявність цих пільг свого часу дала змогу більшості суб’єктів видавничої справи, хоча й болісно, однак без катастрофічних втрат пережити економічну кризу 2008-2010 років і почати з 2013 року поступово виходити на докризовий рівень. Однак із моменту анексії Криму та початку військової агресії на Донбасі з боку Російської Федерації було скасовано преференції з податку на прибуток, а також пільги на ввезення поліграфічного обладнання без сплати мита та ПДВ, що одразу різко погіршило стан галузі. 

Видавнича спільнота має сподівання, що Верховна Рада все ж таки винесе найближчим часом на голосування у сесійній залі ці два дуже важливі для вітчизняного книговидання законопроєкти та підтримає їх. 

Раніше на порталі "Коментарі" ми повідомляли – Сертифікати на купівлю книг: хто отримає та як це працює.