Лукашенко визнав вступ у війну – Зеленський провів рокіровку: про що говорять події 7 днів

Експерти розповіли виданню "Коментарі" про найбільш яскраві події минулого тижня та їхній вплив на майбутнє України.

Війна в Україні. Фото: з відкритих джерел

Епоха прихильного ставлення Європи до СРСР-РФ канула в минуле за всіма показниками, напрямками та у всіх сферах

Політичний консультант Олександр Вербицький представив свій топ-подій тижня, наголосивши, що запущено процеси, найважливіші для майбутнього – і в нашій країні, і за кордоном.

1. Якщо брати за відправну точку неділю, 03 липня, то самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко у своїй промові, присвяченій черговим роковинам незалежності РБ, сказав про те, що лише його країна підтримує росіян у боротьбі проти України. І визнав участь РБ у так званій "спецоперації". Тепер будь-які попередні заяви Мінська про світ отримали особливе забарвлення – бажання отримання преференцій тільки для РБ і поза Росією. І Лукашенко, зважаючи на все, зробив вибір остаточно – і готовий виконати будь-який наказ Кремля, зазначає експерт.

2. 5 липня Україна у швейцарському Лугано отримала надію на мирне відновлення та сім умов для її реалізації. Зокрема цікавим є пункт 2, в якому йдеться про контроль фінансових потоків та прогрес, під яким, ймовірно, розуміється ефективність реалізації програм відновлення країни. Умови названі принципами, але так навіть краще, тому що нам давно не вистачає принципової позиції Заходу щодо коштів, що виділяються. Зрозуміло, що наші партнери наполягають на реформах, відкритості та спільній участі у реалізації проектів. Так, Польща вже заявила про готовність допомогти на рівні пулу із понад 400 фірм у відновленні України.

3. 6 липня секретар РНБО Олексій Данилов сказав, що майже мільйон наших співгромадян здобули бойовий досвід у ЗСУ. Потрібно відзначити, що ми тепер держава-партнер НАТО з найбільшою за чисельністю армією і яка перебуває на процесі натовських стандартів. Після набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС наступний крок партнерів – прийняття нашої країни до НАТО. Що буде лише підтвердженням статусу найбоєздатнішої армії у цій організації. "Данілов не сказав про те, що понад 10 млн. наших громадян отримали ще один досвід – виживання в умовах агресії, евакуації, миттєвого ідеологічного та політичного дорослішання. Але з цим пунктом і так все зрозуміло, бо після перемоги першою та нагальною потребою стане аналіз дій влади та, швидше за все, її перезавантаження", – зазначає експерт.

4. 7 липня Бюро економічної безпеки разом із Міністерством внутрішніх справ почали терміново розробляти зміни до Кримінального кодексу, щоб запровадити кримінальну відповідальність за незаконні дії з коштами країн-партнерів, зокрема – Євросоюзу. "Цілком зрозумілий і логічний хід, з погляду тих самих умов, які поставлені Україні в Лугано, – вважає Олександр Вербицький. – Дивно одне – кошти від міжнародних партнерів нам виділяються постійно, а відповідальність за їхній крадіжку передбачають тільки тепер. Що трапилося? у нас уже "наїлися", чи на Заході нарешті "прокинулися"? Чи означає це, що після нашої перемоги не відбудеться повсюдний піар народних обранців від партії влади на "великому відновленні" України під егідою президента?"

5. 8 липня Держсекретар США Ентоні Блінкен у рамках саміту країн G-20 висловився про необхідність прямих переговорів між представниками США та КНР щодо питань врегулювання ситуації в Україні. Пізніше, 09 липня, протягом п'ятої години Блінкен разом зі своїм китайським колегою намагався знайти формулювання та підходи, які б продемонстрували світові позицію КНР. Це були перші їхні особисті переговори із жовтня 2021 року. На жаль, вони закінчилися в стилі – домовилися продовжувати домовлятися. А в Україні триває війна.

6. 9 липня у Німеччині відбулася знакова для цієї країни подія. Голова комітету бундестагу Міхаель Рот закликав змінити політику щодо Росії. Суть того, що сталося в тому, що не опозиція в особі ХДС/ХСС, АДГ (Альтернатива для Німеччини) або ще хтось (наприклад, партія Зелених), а саме представник правлячих соціал-демократів запропонував повністю переглянути політику ФРН щодо РФ, з побудовою європейської безпеки без країни-агресора, з ізоляцією Росії. Схоже, ера прихильного ставлення Європи до СРСР-РФ відійшла в минуле за всіма показниками, напрямами та у всіх сферах. Більше того – останнім часом у ЄС розпочалися розслідування щодо агентів Росії. Є сподівання, що в Європі запущено серйозні процеси.

Мельник як конкурент Зеркаль зможе претендувати на роль одного з лідерів радикальних патріотів-інтелектуалів

На думку доктора політичних наук, професора Валентина Якушика, звільнення президентом України 9 липня низки послів є важливим симптоматичним політичним фактом, а його правове та інформаційне оформлення показує досить високу юридичну та адміністративну культуру Офісу президента та МЗС України.

Він звертає увагу, що в рамках такого тонкого підходу президент Зеленський наголосив, що підписання указів про звільнення "деяких послів України" (у Чехії, Німеччині, Угорщині, Норвегії та Індії) – це звичайна частина дипломатичної практики.

Він припускає, що причини звільнення послів України в Чехії, Норвегії, Угорщині та Індії можуть бути різноманітними. Іноді це просто ослаблення позицій того чи іншого дипломата в загальній бюрократичній структурі МЗС, посилення представників інших "груп впливу". Важливим фактором при зміні послів є те, що не всі з них змогли "вписатися" в динаміку воєнного часу, яка потребує особливих якостей, розмірковує Валентин Якушик.

У деяких країнах, продовжує він, успіхи послів могли бути менш видно у зв'язку з особливостями загальних геополітичних позицій цих держав (наприклад, Індії та Угорщини).

Читайте також на порталі "Коментарі" – чому Путін не зупиниться на півдні та Донбасі: які регіони – наступна мета.