Ринок праці в Україні: які професії в тренді, а які - опинилися в зоні ризику

"Коментарі" з'ясували у експертів, які професії і чому придбають в Україні популярність у зв'язку з останніми подіями (коронакриза, діджиталізація), які спеціальності втратять свою актуальність і чи не призведе таке переформатування до збільшення трудової міграції.

"Зміни, які раніше відбувалися роками, здійснилися майже миттєво"

Ринок праці в останні роки стрімко змінюється. В основному це відбувається через технологічні зміни не тільки процесів виробництва, а й ведення бізнесу. На цьому акцентує аналітик, кандидат економічних наук Володимир Коваль.

"Вже зараз затребувані фахівці з таргетування і контекстної реклами, e-mail-маркетологи, аналітики Big Data. Ще пару років тому, про ці професії і не чули, — зазначає експерт. — Дуже перспективними є спеціальності графічного дизайнера, розробника сайтів, Android-розробник".

У той же час, за словами Володимира Коваля, цілий ряд професій випадає з топ-тренда.

"Економісти, фінансисти, бухгалтера — ці колись популярні професії через надлишок фахівців і змін векторів розвитку бізнесу, стають все менш популярні, — каже аналітик. — Потенційно, через два-три роки величезний попит на міжнародному ринку праці буде на спеціальності, орієнтовані на біохімічні технології".

На думку Володимира Коваля, COVID -19 буквально струснув ринок праці. Зміни, які раніше відбувалися за роки, здійснилися майже миттєво. Причому, деякі зміни — назад вже не повернути.

"Наприклад, тектонічні зміни в інструментах педагогіки, пов'язані з віддаленим проведенням лекцій, семінарів, уроків і т.д. — залишаться і будуть тільки розвиватися. Класичний образ "шкільної вчительки" канув у небуття", — упевнений аналітик.

"Коронавірус в деякій мірі прискорив процеси економічних змін"

Економічний і політичний експерт Борис Кушнирук вважає, що йде багатошаровий процес. І та ж трудова міграція відбувається не тільки тому, що відбулася зміна більш затребуваних професій, а й у зв'язку з глобалізацією світу. Перетинати кордони стало легше (принаймні, так було до пандемії коронавірусу), багато хто почав пошук кращого життя в інших країнах.

Борис Кушнирук нагадує, що нещодавно Міносвіти опублікувало список затребуваних професій. І там видно, що буде попит на нові професії, пов'язані з технологіями майбутнього (наприклад, фахівець з робототехніки, інженер-проектувальник різного профілю, фахівець з 3D-друку), ІТ-технологіями, екологізації виробництва і життя, здоров'ям людини (біогенетик, біоінженер, біоінформатик, нейропсихолог і т.д.). І саме на них будуть, схоже, робити ставку майбутні студенти.

"Світ змінюється, тож закономірно і те, що змінюється затребуваність в тих чи інших професіях, — зазначає експерт. — Наприклад, збільшення появи електромобілів буде скорочувати звичні АЗС. У той же час, очевидно, що ті, хто піде на курси підвищення кваліфікації, отримає більше шансів знайти своє місце в нових умовах".

Коронавірус в деякій мірі прискорив процеси економічних змін, вважає Борис Кушнирук. І ці зміни будуть вимагати нових професій.

"Але важливо розуміти, що людям старшого віку (умовні "45+") буде складно перенавчатися. Лише мала їх частина до цього готова, як і займатися чимось іншим, незвичним. Також слід розуміти, що нові професії будуть дуже поступово формувати попит на людські ресурси — куди більш повільно, ніж будуть ліквідуватися старі робочі місця. Тому кількість безробітних зросте, — прогнозує експерт. — І це теж спровокує зростання трудової міграції".

"Коронавірус лише посилив тренд на "цифру" і віддалені послуги"

Аналітик, фахівець з політичних і корпоративних комунікацій Андрій Попов нагадує, що переформатування ринку праці відбувається вже не перший рік. А коронавірус лише посилив тренд на "цифру" і віддалені послуги, доставку до порогу дома і т.д.

"У зоні ризику опинилися сфери спорту, культури і туризму, адже кінотеатр або пам'ятник до дому не перенесеш. Найменш болісно через цей період пройдуть різноманітні фрілансери та аутсорсери, а найбільша вигода буде у служб доставки, — підкреслює Андрій Попов. — В цілому, за період карантину без роботи залишилося понад 430 тисяч українців. Це майже на 70% більше, ніж в 2019 році. Але є і свіжий тренд — починаючи з липня безробіття стало скорочуватися. Бізнес і підприємства в цілому адаптувалися до нових умов. Плюс — були послаблення з боку влади".

На думку аналітика, якщо не буде такого карантину як навесні, з блокуванням буквально всього, то ринок праці збереже нинішні обриси.

"Це буде стагнація, але не круте піке, як в травні. Втім, багато чого буде залежати від рівня захворюваності та смертності", — зазначає Андрій Попов.

Нагадаємо, в Міносвіти назвали найперспективніші професії на найближчі 10 років.