Головна Новини Суспільство Війна з Росією Як 3 роки великої війни змінили Україну, Захід, Росію: чого чекати далі
commentss НОВИНИ Всі новини

Як 3 роки великої війни змінили Україну, Захід, Росію: чого чекати далі

На третьому році повномасштабної війни Європа фактично опинилася між путінським ковадлом та трампівським молотом

сьогодні, 17:25
Поділіться публікацією:

У неділю, напередодні 24 лютого, третіх роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну президент Володимир Зеленський дав прес-конференцію. Зокрема він відповів на низку питань про відносини з президентом США Дональдом Трампом, угоду про видобуток копалин, гарантії безпеки та мирний процес. Він подякував українцям, які мужньо борються з агресором, а також наголосив, що завершення війни має бути на наших умовах – справедливим миром. Про те, що Україна має погодитися лише на справедливий мир наголосили й європейські лідери, які завітали вже 24 лютого до Києва. Але Росію, яка знищила за три роки в Україні ті свої військові сили, які мала до початку вторгнення, справедливий мир та міжнародне право не цікавлять. А тому війна триває. Головними висновками та прогнозами через три роки "великої війни" (саме протистояння триває з 2014-го) з порталом "Коментарі" поділилися експерти.

Як 3 роки великої війни змінили Україну, Захід, Росію: чого чекати далі

Підсумки трьох років великої війни

Ми знаходимося в такій точці з якої вийти вкрай складно

Політолог, кандидат філософських наук Олександра Решмеділова відразу зазначила, що війна дійсно триває, попри вкрай гучні і малореалістичні заяви з боку різних ЗМІ, що війну можна закінчити найближчим часом. Наразі стверджувати, що така інформація є правдивою або близькою до правди, дуже важко. Тому що щодня ми знаходимося у стані постійних обстрілів. 

"Якщо говорити про загалом Україну, то не припинилися ракетні, "шахедні" і комбіновані атаки, немає на фронті якихось передвісників або ознак зниження інтенсивності бойових дій. А також ми бачимо, що й дипломатична сторона теж поки наразі не демонструє проривів або таких домовленостей, які би вселяли надії на те, що якимось чином знайдеться і буде оформлено певний вихід. Насправді ми зараз знаходимося в такій точці з якої вийти вкрай, в першу чергу, через велику кількість обставин і реальне небажання Росії йти на якісь поступки. Все, що ми зараз спостерігаємо, більше схоже на безапеляційні ультиматуми, а Україна їх не приймає. І це демонструє влада і в принципі такі настрої панують серед українців", – зазначила Олександра Решмеділова.

Вона зауважила, що не можна сказати, що є десь серйозна розбіжність і українці хочуть чогось одного, а влада принципово іншого. Свіжі опитування, які свідчать про підтримку Зеленського, це демонструють.

"Це дуже важливо. Фактично спрацював принцип "наших б'ють, на наших тиснуть". Тому тиск з боку того ж президента США Трампа на президента Зеленського консолідував суспільство і навколо влади, і навколо тих меседжів, які вона озвучує. Важко сказати, як надовго, але по факту це відбулось. В той самий час треба сказати, що лютий взагалі дуже непростий місяць для українців. І з точки зору відліку війни, і з точки зору повномасштабної війни. Тобто на цей місяць припадали найжорстокіші розстріли, анексії... Тому чисто морально важкий місяць, бо це не просто флешбеки. Це не те, що закінчилося. Ми продовжуємо в цьому жити. Флешбеком можна назвати, коли люди знаходяться в стані іншого спокійного життя і лише згадує неприємні для себе моменти. Ми ж живемо в цих флешбеках, живемо в постійному повторі цих процесів", – зазначила експерт.

Що стосується прогнозів, то співрозмовниця порталу "Коментарі" говорить, шо наразі це багатоваріативні аспекти, тому що перемови тривають, а з ними йде пошук і різних моделей залучення партнерів і сказати, що все вже пропрацювалося до кінця не можна. Наразі все в процесі. І, коли він буде виходити на якісь фінішні прямі, будемо говорити.

"Те, що сьогодні в Україну приїхали очільники європейських країн – це вкрай важливий крок і демонстрація, як публічної, так і непублічної підтримки. Будемо сподіватися, що українці не будуть зупинятися і опускати руки. Єдине, що нам залишається – це боротися кожен на своєму місці і разом в тому числі. Тому що, чим більше консолідоване буде наше суспільство, тим менш вразливими ми будемо, попри суцільний тиск і виклики війни", – підсумувала Олександра Решмеділова.

Перші стали останніми, а останні стають першими

Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян так прокоментував ситуацію:

"За плином трьох років Україна тримала небо над світом, не даючи йому здеградувати до розвалу існуючої системи світопорядку, бо її інституційна, правова частина продемонстрували свою імпотентність і тільки те, що Україна тримається всупереч цьому і Україну підтримують країни доброї волі, це давало змогу імітувати, що світопорядок все ще стоїть. Зрештою ми побачили, як ще вчорашній шериф (США), який відмовлявся виконувати свої функції, з приходом Трампа, вирішив, а, чому б не стати гангстером? Адже зброя є, статус також присутній, найбільша армія, економіка і, якщо правила не діють, то виходимо з дільниці і по праву сильного намагаємося зайняти перше місце. Власне те, що зараз відбувається з Україною – це ніщо інше, як рекет в традиціях брудного бізнесового підходу, коли об'єкту домовленостей нав'язують неіснуючий борг. Потім він з нього починається вибиватися. Далі опонент ставиться на лічильник для того, щоб він пішов на потрібну угоду. Ми бачимо, що Україна не зламалася ні перед аналоговим дідом Путіним і зараз не ламається перед стероїдним дідом Трампом. Ми бачимо, що ми живемо в одному і тому році, умовно в 1938 році XX століття, де Україна волею долі стала Чехословаччиною, яка не змирилася з долею, яку їй підготували великі країни. І, почавши спротив в 2022 році, Україна його продовжує до зараз у великому вторгненні Росії, загартувавшись до того ще з 2014 року". 

Експерт говорить, що Україна за цей час потіснила амбіції Росії, якій за три роки не вдається досягнути жодної з її стратегічних цілей, з якими вона розпочинала цю війну.

"Немає ніякого макрорівня визнання себе полюсом світової політики. Сьогодні максимум Росії – це регіональний лідер. Як би вона не тужилася, але в Сирії, Південному Кавказі, Середній Азії її потісняє Туреччина. В Європі Україна не дає Росії просунути свій вплив на Захід. І лише Арктика – це єдине місце, де Росія на сьогодні має ще певні потуги, завдяки своєму географічному розташуванню, але й там ми бачимо, як Британія з Норвегією формують оборонний союз. Скандинавські і балтійські країни ужощують свої можливості блокувати російські гібридні та активні воєнні заходи в Балтійському морі. Тож там для Росії ситуація є також складною", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі". 

Олег Саакян зазначив, якщо брати театр бойових дій Росії з Україною в Чорному морі, то Росії не вдається знищити українську державність. Більше того, стартуючи з домінування на всіх просторах – на суходолі, в повітрі і на морі Росія на сьогодні втратила свою першість в Чорному морі. Україна досягнула паритету і загнала російські кораблі в порти суверенної російської території в східному Чорному морі, вигнавши фактично з Криму і навколо Криму Росію. В повітрі Україна все ще не досягнула паритету, але значно потіснила Росію, змусивши її стратегічну авіацію не підлітати близько до України. Із тактичною авіацією Росія вже не може діяти так нахабно. 

"І єдине, що залишилося у росіян – це КАБи з яким Україні приходиться не солодко. На суходолі в 2024 році Україна перенесла бойові дії на територію Росії. І, як за допомогою перенесення бойових дій на Курщину, зайнявши райцентр Суджу, і отримуючи її вже більше, ніж півроку, всупереч російським зусиллям, так і ударами вглиб. Як доречно зазначив на прес-конференції Зеленський, "Паляниця", "Пекло", як й інші українські військові вироби, чудово летять", – зазначив Олег Саакян.

За його словами, окремо варто сказати про економічний блок. Економіка Росії в кінці 2024 року почала надриватися. 

"Ми бачимо, що Газпром став безпрецедентно збитковим. Газова галузь в Росії стала дотаційною. Нафтопродукти балансують на межі. Періодично Росії доводиться вводити обмеження на їх експорт. Залишається лише на нафта сирець, яка станом на тепер реально є Ахіллесовою п'ятою Росії, на якій зараз базується залишкова економічна міць Росії. Тобто за плином трьох років повномасштабної війни ми можемо сказати, що приказка, поки товстий схудне, худий здохне не діє не тільки на індивідуальному рівні. І практики з радянських концтаборів це демонстрували. Але й на рівні держав. Все ж таки, не дивлячись на всі виклики, цінності демократії, свободи, цілком собі, якщо не намазуються на хліб, то конвертуються в конкретні мільярди, залізо, конкретні технології, які передаються Україні значною частиною партнерів", – зазначив Олег Саакян. 

Підсумовуючи він зауважив, що ми підходимо до третіх роковин великої війни з тим, що Європа вимушена прокидатися і вірогідно те, що не вдалося Путіну зараз таки зробить Трамп. 

"Європа опинилася між путінським ковадлом та трампівським молотом. Звідси вона вийде або загартованішою, або Європа може опинитися на місці сьогоднішньої України. Мабуть, вперше за всі 11 років Європа відчуває, що вона опинилася в одному човні з Україною і, думаю, що більшість не могла собі уявити подібного, що на саміті європейських лідерів в Україні з причини третіх роковин повномасштабного вторгнення, президент України на тлі інших лідерів буде виглядати, як єдиний дорослий в кімнаті. Це, як на мене, і є найкращою ілюстрацією того, наскільки змінився світ і згідно з біблейською мудрістю перші стали останніми, а останні стають першими", – констатував Олег Саакян. 

Читайте також на порталі "Коментарі" — що сталося з українською економікою за три роки великої війни: які перспективи.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/ua

Новини