Україні знову забороняють бити по РФ: чому так, що вичікує Захід

Захід все ще не має потенціалу для консолідації зусиль

Російсько-українська війна продовжується, а з нею й продовжуються фактично благання Києва до основних партнерів – дозволити бити західною зброєю по РФ. Проте в Вашингтоні, Берліні вкотре заявили, що про це не може бути й мови. До того ж, неприємно здивувала позиція вже нового британського уряду, де також проти того, щоб ЗСУ могли бити ракетами Storm Shadow по території РФ. Що насправді відбувається? Чим можна пояснити позицію наших західних партнерів, які повинні розуміти, що, лише захищаючись, Україні війну не виграти? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Кожен дбає, перш за все, про себе

Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченка, політолог Ганна Малкіна звернула увагу, що заборона західних партнерів бити їх зброєю по території РФ цілком вкладається в загальну логіку війни, яка прослідковується від початку широкомасштабного вторгнення.

"Ми всі памʼятаємо, як від початку нам взагалі не давали летальної зброї, потім потроху почали постачати танки, системи ППО, пообіцяли літаки F-16, яких, до речі, ще досі немає. Тобто нам все врешті решт дають, але завжди запізно для отримання результату. Чому так? Причин може бути декілька. Причина перша: Захід не був готовий до такої війни в Європі, тому не зміг вчасно розробити стратегію і тактику протистояння агресії і зайняв роль пожежника, який бігає з вогнегасником і гасить окремі загорання. Жодним чином не виправдовуючи колективний Захід, варто зазначити, що до 2022 року війна в Європі вважалась таким самим нонсенсом, як і тотальна ядерна війна. Теорія демократичного миру, яка активно впроваджувалась в міжнародну політику починаючи з 1990-х років, говорила про те, що країни, обʼєднані ліберально-демократичними цінностями є двигунами прогресу, а міцні економічні звʼязки дають більше вигоди, ніж війна. РФ цілком вкладалась в цей тренд, а її лідери довгий час демонстрували прихильність демократії. Тому у військових стратегіях західних держав фігурували переважно такі потенційні агресори, як КНДР, Китай, Іран, а не Росія", – зазначила експерт.

На її думку, причина друга в тому, що Захід не має потенціалу для консолідації зусиль. Хоча в публічній риториці ми часто використовуємо поняття "колективний Захід", але ж насправді це не монолітне утворення, а сукупність певної кількості країн з власними національними інтересами.

"До того ж, демократії мають серйозну проблему порівняно з диктатурами: вони повинні рахуватись з волею виборців, для яких війна в Україні – це десь там, а тут інфляція, підвищення цін на пальне, комунальні послуги і біженці, які забирають у них робочі місця і місця в дитячих садочках у їх дітей. Тому в питанні дозволу бити власною зброєю по території РФ ніхто не хоче брати на себе роль першої скрипки, побоюючись, що у випадку реальної ескалації, в тому числі у випадку застосування РФ ядерної зброї, історична провина ляже саме на неї", – зауважила Ганна Малкіна.

Причина третя, наголошує співбесідниця порталу "Коментарі", в тому, що Захід має стратегію протистояння російській агресії, але грає свою гру, розраховуючи на виснаження РФ або на зміну там політичного режиму.

"Головна задача Європи – не пустити війну на свою територію. Тому і допомога Україні йде в таких обсягах, щоб Україна не впала, але й не перемогла. Як би цинічно це не виглядало, але кожен дбає, перш за все, про себе. Тому ми маємо розраховувати, перш за все, на себе і зробити все, щоб у нас була власна зброя, що дістане до Москви", – підсумувала Ганна Малкіна.

У когось на Заході має бути лідерська позиція

Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко зауважив, що проблема полягає в тому, що Захід і в тому числі такі країни, як США, Німеччина, Великобританія самі ще не знають, що робити з Росією.

"У них є різні бачення в тому, який сповідувати підхід. Чи то бачити в Росії певний інструмент стримування Китаю чи то бачити в Москві заклятого ворога, якого, відповідно, треба притиснути. З іншого боку, навіть, якщо бачити в Росії заклятого ворога, то створення проблем РФ або навіть її розвал вочевидь посилить той же Китай. Тому дискусії ведуться. Виходячи з цього, цим і продиктований такий підхід Заходу щодо підтримки України у війні, то нам щось дозволяють, то щось, навпаки, забороняють. Ми чуємо попередження, щоб не було посилення ескалації, щоб не розірвати певні зв'язки… І це ще раз підтверджує те, що наші партнери бачать в Росії саме інструмент у великій геополітичній грі", – зазначив експерт.

Він наголошує, для того, щоб давати Україні дозвіл для ударів по території Росії, має бути чиясь лідерська позиція. Ті ж британці розуміють, що є невизначеність в США і вона буде, доки не пройдуть президентські вибори. Лондон розуміє, що в питання дозволу Україні для ударів по РФ має бути спільна і узгоджена позиція. Тому вони взяли час як то кажуть "на подумати".

"Якщо буде лідерська позиція, в першу чергу, США то й інші країни будуть підтягуватися. Тут могла би відіграти першу скрипку Франція, але, зважаючи на те, що в них зараз пройшли вибори і Макрон займається формуванням уряду і іншими внутрішніми питаннями, тому він трішки відійшов від цього процесу. З іншого боку, коли ми говоримо про питання зброї, дозволів її застосування, ми маємо пам'ятати, що ми пройшли дуже серйозний шлях. Згадайте, перед початком вторгнення на що ми могли розраховувати. Максимум – Джавеліни та зброю для партизанської боротьби. На сьогоднішній день ми маємо танки "Leopard", "M1 Abrams". Ми готуємося до того що в українському небі з'являться F-16. У нас вже є ракети Storm Shadow. Немає поки що ракет Taurus, але в нас є ATACMS. Так, процес надання нам новітньої зброї не такий швидкий, як нам хотілось, але все одно еволюція відбувається і я думаю, що ми зможемо дотиснути наших партнерів. Президент Зеленський приділяє цьому досить велику увагу. Він постійно проводить зустрічі, комунікує зі світовими лідерами, доносить позицію України в цьому питанні. Можливо елемент надання дозволу – це є той інструмент, який потенційно захочуть використати наші партнери в ситуації коли Росія буде пручатися тому, щоб сідати за стіл переговорів аби говорити про максимально справедливий мир. І на РФ натиснуть тим, що Україні дадуть все необхідне для ударів по Росії, в разі неконструктивної позиції Москви", – зазначив експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" - чи дійсно Трамп розпочав торги з Путіним: про що говорять його заяви.