Якщо війна затягується, якщо ризики ракетно-дронових ударів залишаються, то про кардинальну зміну в енергосистемі можна лише розмірковувати як плани
Україна пережила найважчу зиму, витримавши чергові масовані ракетні атаки супротивника, а також удари дронами по об'єктах енергетики. Ми намагалися знаходити рішення і на ці виклики. Не завжди виходило, але все ж таки – зима позаду, ми – встояли. Експерти розповіли виданню "Коментарі", які висновки слід зробити та як нам зміцнити енергетичний фронт.
Потрібно починати інтенсивно будувати нову розподілену газову генерацію
Екс-гендиректор ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" Сергій Макогон пояснює:
"Завдяки ЗСУ, ремонтним бригадам енергетиків та аномально теплій зимі можна сказати, що Україна вдало пройшла цю зиму та опалювальний період. Але розслаблятися не варто – війна продовжується і скоро буде нова зима".
Тому, наголошує експерт, потрібно вже зараз починати готуватися. Це включає ремонт пошкодженого обладнання, створення нових запасів вугілля і газу, запасів критичного обладнання і матеріалів.
"Треба зробити аналіз проблем та помилок, вжити відповідних висновків та заходів, – упевнений Сергій Макогон. – Також потрібно починати інтенсивно будувати нову розподілену газову генерацію, щоб наші споживачі були захищені від відключень електрики".
Головним питанням залишається – скільки електрики, де територіально її готові куповувати за живі гроші
Голова Експертної платформи з енергоефективності (Expert Platform for Energy Efficiency) Ігор Черкашин наголошує, що майбутнє енергетики безпосередньо пов'язане з розвитком ситуації у військовому питанні.
"Важливою є стійкість наявної енергосистеми країни або її трансформація з урахуванням досвіду війни, – пояснює він. – Якщо війна затягується, якщо ризики ракетно-дронових ударів залишаються, то про кардинальну зміну в енергосистемі можна лише розмірковувати як плани. Але ці плани також залежать і від того, скільки споживачів і якої потужності потрібно буде забезпечувати електрикою після війни. У нас надто великі втрати у реальному секторі економіки та відтоку населення за межі України".
Окремо, за словами експерта, слід враховувати і зріз платоспроможності споживачів після війни.
"Якщо спробувати весь тягар тарифної політики перекласти на населення, то потрібно опрацювати зворотний зв'язок та можливості держави щодо компенсаторів для соціально бідних верств. А ці можливості безпосередньо залежать від зовнішніх джерел – при тому, що кількість населення, яке перебуває у стані енергетичної бідності, суттєво зросла за минулий рік", – зазначає Ігор Черкашин.
Тому, продовжує він, головним питанням залишається – скільки електрики, де її територіально готові викуповувати за живі гроші. Плюс - скільки електрики потрібно дати для забезпечення життєвих потреб населення та соціальної сфери (школи, лікарні тощо).
"Стійкого розуміння, наскільки я бачу, немає, – каже експерт. – Слід розуміти і те, що кількість електрики зумовлена не лише можливостями генерації та мереж, а й грамотним керуванням споживанням. Для відновлення кількості, безумовно, потрібно повернути контроль над Запорізькою АЕС та відновити технічні можливості щодо перетоків як усередині країни, так і із зовнішніми партнерами України в Європі".
За словами Ігоря Черкашина, управління споживанням починається як із простого регулювання тарифними зонами у споживача через грамотну тарифну політику, так і шляхом підвищення енергоефективності у споживача. І якщо перше, наголошує експерт, досить легко коригувати на рівні держави (за наявності розуміння взаємозв'язків та принципу роботи енергосистеми), то впровадження системи заходів щодо покращення енергоефективності потребує більш тривалого процесу (розробки, оцінки рішень, дослідження коштів на реалізацію, дослідження ресурсів та кадрів для реалізації, грамотного енергоменеджменту після реалізації кожного окремого заходу щодо покращення енергоефективності).
"І якщо навіть на рівні відновлення житлового та громадського фонду будівель ми не бачимо обов'язкової вимоги щодо високого класу енергоефективності, то що говорити про політику покращення рівня енергоефективності для економіки України в цілому. Максимально, на що виявилося здатне Мінекономрозвитку у питанні енергоефективності, то це на роздачу світлодіодних ламп населенню. Та й та проходить дивно, якщо м'яко говорити. Адже саме це міністерство, – наголошує Ігор Черкашин, – мало очолити розробку державної політики щодо покращення енергоефективності в масштабах країни. Оскільки енергоефективність – це економічний критерій конкурентоспроможності економіки, без якого Україна не зможе конкурувати в Європейському Союзі, куди ми прямуємо".
Читайте також на порталі "Коментарі" - США відправили до Європи літак судного дня: що відомо.