Таємні домовленості чи тверезий розрахунок: чому Кремль і Верховна Рада досі цілі

За роки повномасштабної війни українці неодноразово ставили питання: чому українські дрони, які успішно вражають нафтобази за тисячу кілометрів, не летять на Кремль, а російські "Кинджали" та "Циркони" не перетворили на попіл будівлю Верховної Ради? У суспільстві часто ширяться конспірологічні теорії про "кулуарні змови" та "таємні пакти про ненапад" між елітами. Портал "Коментарі" вирішив розібратися у цьому питанні з погляду чистого прагматизму, військової доцільності та геополітики. Ми проаналізували позиції передових технологій штучного інтелекту — Gemini від Google та ChatGPT від OpenAI — щоб з'ясувати, де закінчуються міфи і починається жорстока логіка війни.

Фото: колаж порталу "Коментарі"

Gemini:

Відсутність прямих руйнівних ударів по Кремлю з боку України та по будівлі Верховної Ради з боку Росії є результатом раціонального розрахунку, геополітичних обмежень та специфіки військового управління, а не випадковістю чи таємними домовленостями.

Чому Україна не знищує Кремль?

• Західне вето та обмеження партнерів: Головні постачальники далекобійної зброї (США, Велика Британія, Франція) надають її за умови некористування по сакральних політичних цілях углиб РФ, аби уникнути прямої ескалації між НАТО та Росією.
• Пріоритет військової доцільності: Знищення порожніх стін Кремля має суто символічний ефект. Натомість обмежені ресурси ЗСУ спрямовуються на критичні військові об'єкти: НПЗ, склади БК, аеродроми та логістичні вузли армії РФ.
• Захист Москви: Кремль прикритий найщільнішими ешелонами ППО та РЕБ, що робить масований прорив звичайних БпЛА малоефективним.

Чому Росія не руйнує Верховну Раду?

• Проблема "порожніх стін": Російське командування (зокрема представники оборонного комітету Держдуми) визнає, що будівля ВР у центрі Києва не є безпосереднім центром ухвалення воєнних рішень. Координація військ і стратегічне планування здійснюються із захищених, глибоко вкопаних підземних бункерів та командних пунктів.
• Дипломатичний імунітет та майбутні переговори: Збереження урядового кварталу залишає теоретичне вікно для потенційної легітимної капітуляції чи підписання угод у майбутньому. Фізична ліквідація парламенту повністю зруйнувала б правове поле для будь-яких перемовин.
• Ефективність ППО Києва: Столиця України захищена найсучаснішими західними системами (Patriot, IRIS-T), які успішно збивають переважну більшість балістичних і крилатих ракет, спрямованих на центр міста.

Війна ведеться не заради красивих медійних руйнувань історичних будівель, а заради виснаження військового потенціалу ворога, де кожен удар прораховується з погляду політичних наслідків і витрат дефіцитних боєприпасів.

Chat GPT:

Якщо дивитися на це як політичний експерт, то питання не лише у військових можливостях, а й у політичній логіці війни. По-перше, твердження, що Україна ніколи не била по Кремлю, не зовсім точне. У травні 2023 року над Кремлем стався інцидент із безпілотниками. Досі немає загальновизнаної відповіді, чи це була українська атака, внутрішній інцидент, чи інсценізація. Україна офіційно заперечувала свою причетність.

Однак якщо говорити ширше, то Україна дійсно майже ніколи не робила ставку на удари по Кремлю як символічній цілі, хоча регулярно атакує військові об'єкти, аеродроми, нафтобази та інфраструктуру далеко в тилу Росії.

Чому Україна не концентрується на Кремлі?

Кремль — більше символічна, ніж військова ціль. Навіть успішне влучання у кремлівський комплекс мало б величезний медійний ефект, але майже не вплинуло б на здатність Росії вести війну. Натомість удари по складах боєприпасів, аеродромах, НПЗ чи командних пунктах можуть прямо впливати на фронт.

Ризик політичних наслідків. Замах на російське політичне керівництво міг би дати Кремлю привід для ще масштабнішої ескалації та мобілізації населення навколо влади. Позиція міжнародних партнерів. Значна частина західної підтримки України тривалий час супроводжувалася обмеженнями щодо ударів по окремих цілях у глибині Росії. Це також впливало на вибір цілей.

Чому Росія не б'є по Верховній Раді?

Тут теж цікава деталь: Росія неодноразово завдавала ударів по урядовому кварталу Києва, але без гарантованого ураження конкретно будівлі Верховної Ради.

Причин може бути кілька:

Керівництво України не концентрується в одній будівлі. Навіть якби будівлю Верховної Ради було зруйновано, це не означало б ліквідацію політичного керівництва чи припинення роботи держави.

Міжнародний ефект. Демонстративне знищення парламенту суверенної держави могло б викликати ще жорсткішу міжнародну реакцію, ніж удари по інших об'єктах.

Практична неефективність. Російська стратегія часто спрямована не стільки на ліквідацію органів влади, скільки на психологічний тиск на населення через удари по містах, енергетиці та цивільній інфраструктурі. Багато аналітиків характеризували такі атаки як політичні та психологічні, а не суто військові.

Головний висновок

У сучасній російсько-українській війні обидві сторони загалом намагаються бити не по найбільш символічних будівлях, а по цілях, які можуть дати військовий, економічний або психологічний результат. Кремль і Верховна Рада є насамперед символами. Їх знищення створило б гучний інформаційний ефект, але навряд чи змінило б перебіг війни настільки, як удари по військовій інфраструктурі, логістиці чи енергетичних об'єктах.