Міноборони запустило контракти для українців 18-24 років. При цьому в оборонному відомстві наголосили, що це не примус, не мобілізація і не обов’язок. Це можливість для людей отримати бойовий досвід і фінансову стабільність всього за один рік. Контракт передбачає соціальні гарантії, зокрема, можливість "нульової" іпотеки, навчання за державний кошт, безкоштовне медичне забезпечення. Спецконтракти для молоді викликали неоднозначну реакцію у ЗСУ. Деякі військові підтримали спроби мотивувати громадян вступати до лав війська за допомогою бонусів, однак наголосили, що не слід забувати й про "старожил". Чи привабить така ініціатива молодих людей і чи зробить мобілізацію в Україні більш ефективною? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
![Що дивує в "контракті 18-24" від Міноборони: чи покращиться мобілізація Що дивує в "контракті 18-24" від Міноборони: чи покращиться мобілізація]()
Мобілізація в Україні
Ця ініціатива більше виглядає, як певний жест в бік наших західних партнерів
Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович зазначив, що ініціатива сама по собі непогана і може в принципі розширити список бажаючих мобілізуватися до лав Збройних сил України. В першу чергу дійсно цієї вікової категорії на яку ця ініціатива спрямована. Проте, наголошує співрозмовник порталу "Коментарі", ключове питання тут навіть не в кількості тих, хто згодиться це зробити.
"Не думаю, що вона (кількість молодих людей, які відгукнуться на ініціативу – ред.) буде надто великою, оскільки, як правило, ці люди або навчаються, або вже працюють, або значна частина з них виїхала за кордон, оскільки мала таку можливість як мінімум на початку широкомасштабного вторгнення. Але ключова проблема цієї ініціативи дійсно в тому, що вона створює певну нерівність в лавах Збройних Сил України. І піднімає ключове питання справедливості. Я не бачив, чесно кажучи, жодних коментарів саме з боку військових, які б отакий підхід розцінили, як цілком прийнятний і нормальний. Тобто вони не проти, з одного боку, щодо оплати, щодо тих гарантій соціальних й інших, які надаються власне за цим контрактом, але вважають, що тоді це повинно поширюватися на всіх, хто на сьогоднішній день захищає Україну на фронті. І тих, хто добровільно мобілізувався, починаючи з 2022 року, і тих, хто отримав повістку і, власне, теж став до оборони держави. В даному випадку тут різниці не повинно бути і порушення навіть оцих гендерних принципів навряд чи буде якось позитивно сприйматися безпосередньо в лавах Збройних сил", – зазначив Ігор Рейтерович.
Крім того, продовжує експерт, якщо ми подивимося на світову практику, подібного поділу в принципі не існує в інших арміях, в першу чергу, контрактного плану. Оскільки це дискримінуюча деякою мірою норма і вона явно не буде сприяти внутрішній єдності ЗСУ і їх можливості реагувати на ті виклики, які стоять перед країною.
"Тому станом на сьогодні ця ініціатива більше виглядає, як певний жест або реверанс в бік наших західних партнерів, які регулярно піднімають питання необхідності зменшення мобілізаційного віку в Україні. Тепер, в принципі, в нас може з'явитися, принаймні на рівні політичного керівництва, відповідь що, мовляв, дивіться, ми запровадили таку програму. В нас молоді люди добровільно мобілізуються. Буде якийсь певний відсоток тих, хто, звичайно, захоче це зробити. Це можна буде подати, як спробу вирішити цю проблему і дати відповідь на ті питання, які виникають зі сторони тих країн, які підтримують Україну. Але глобально це не може вирішити ті проблеми, які є на сьогоднішній день з мобілізацією, оскільки дана ініціатива не охоплює, наприклад, майже 6 млн чоловіків, в першу чергу, тих, які не стали на військовий облік, які не оновили свої дані. Тому тут треба думати про якісь інші підходи, а не зосереджуватися виключно на певних вікових групах і намагатися їх мотивувати укласти контракт зі Збройними силами України – підсумував Ігор Рейтерович.
З боку Міноборони відбулось декілька факапів
Експерт Аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник так прокоментував ситуацію:
"Насправді з боку Міністерства оборони відбулось декілька факапів. По-перше, вони взагалі не вивчили ситуацію, яка є у війську. Тобто вони сконцентрувалися на одній формальній обставині, що потрібні солдати, тобто давайте їх залучати. Добре. І виходячи лише з цієї точки зору рішення правильне. Давайте тим, кого мобілізуємо будемо давати більше грошей. Відповідь на поверхні. Вона правильна. Але забувається інша історія, а саме те, що в 2022-му році у нас були такі люди, яких ми називаємо добровільно мобілізованими, що є люди, які воюють з 2014-го року, що є елементарно в країні мобілізація і створювати різні умови для людей, які будуть сидіти в одному окопі – це дуже погана справа. Це дуже негативно відобразиться на моральному духу війська".
Експерт зауважив, що, якщо ініціативу підйомний мільйон, нульову іпотеку і вступ у вищий навчальний заклад з іншими зобов'язаннями від держави поширити на всю армію і ввести річні контракти, то тоді це може спрацювати. Тому що у солдат з'явиться розуміння скільки вони ще будуть знаходитися в армії.
"Наразі ж основна причина критики процесу мобілізації в тому числі через відсутність розуміння, а, скільки ще треба буде воювати? Тому той механізм, що запропонували в Міністерстві оборони непоганий, але він має розповсюджуватися на всіх, а не на окрему категорію солдат", – констатував Микола Мельник.
Читайте також на порталі "Коментарі" — скільки добровольці за "Контрактом 18-24" будуть на фронті: роз'яснення Міноборони.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.