Що чекати від нової співпраці Ірану та Росії – як розуміти погрози Тегерану на адресу Києва

Об'єднує Іран та Росію, насамперед, спільне протистояння американцям, а також спільні проблеми із санкційним режимом

Іран та Росія продовжують тісне співробітництво (Москва ділиться з Тегераном ядерними розробками, той відправляє до РФ зброю та інструкторів). Крім того, два диктаторські режими планують відновити трансіранський маршрут і таким чином через Іран постачати нафту та газ на азіатський ринок. Тим часом Іран пригрозив українському президенту Володимиру Зеленському через промову в Конгресі США, де той звинуватив іранців у підтримці російської агресії. Як ірано-російське зближення може позначитися на Україні та світі загалом? Що можна зробити, щоб завадити цьому? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Підтримка Росії з боку Ірану триватиме доти, доки не виникне перспектива припинення навіть сірого продажу іранської нафти у світі

Аналітик, фахівець із ракетного озброєння Олександр Кочетков нагадує, що Іран – держава-ізгой зі стажем: ООН наклала перші санкції у 2006 році, а США – аж у 1979 році. Отже, країна встигла адаптуватися. Тому, пояснює він, Іран ніколи не зізнається, що порушує міжнародне ембарго та постачає озброєння в недоімперію. А також ігноруватиме будь-які демократичні умовляння.

"Іран у нинішньому його стані, точніше, озброєне угруповання "Корпус вартових ісламської революції" (КСІР), яке фактично керує країною, сприймає лише силу. Тому різноманітна підтримка Росії з боку Ірану продовжуватиметься доти, доки не виникне реальна перспектива припинення навіть сірого продажу іранської нафти у світі, за рахунок чого і живе КВІР", – пояснює аналітик.

А ще дієвішими, на його думку, будуть ракетно-бомбові удари по іранським військовим виробництвам.

"Все інше – це сигнали світлофора перед верблюдом, що збожеволів", – констатує Олександр Кочетков.

Погрози Ірану на адресу України – це струс повітря

Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко міркує так:

"Для нас якихось принципово нових ризиків та загроз не виникає, окрім тих, які й так уже існують. Я маю на увазі постачання іранських військових дронів для Росії, їх використання у війні проти України, а також можливе постачання росіянам іранських балістичних ракет середньої дальності. Тому погрози Ірану на адресу України – це струс повітря. Безпосередньо вони нам нічого не можуть зробити, крім тих гидотів, які й так уже роблять".

Додаткові ризики, на думку експерта, виникають швидше для Ізраїлю та спільної безпеки на Близькому Сході. Головний ризик – це розвиток іранської ядерної програми.

"Треба розуміти, що це альянс двох токсичних держав, які перебувають під сильними санкціями із боку Заходу. І об'єднує їх передусім спільне протистояння американцям, а також спільні проблеми із санкційним режимом, – пояснює Володимир Фесенко. – Санкційні обмеження щодо продажу нафти та газу існують і для Ірану. Тому продавати свої нафту і газ через Іран Росія може лише контрабандою, і тут, хоч як це не дивно, потенційно може виникнути конфлікт інтересів між Москвою та Тегераном. Що можливо, то це продаж російської нафти Ірану з дуже великою знижкою. А далі вже він збуватиме цю нафту своїми контрабандними каналами. Збувають вони переважно китайцям. Але ті й так можуть купувати російську нафту безпосередньо. Тому Іран не буде якимось вікном можливостей для Росії на нафтовому ринку".

Чудодійних рецептів, які б допомогли зруйнувати зближення Ірану та РФ, не існує, вважає Володимир Фесенко.

"Проти Ірану Захід використовує загрози посилення санкцій за продаж зброї Росії, – зазначає він. – Тегеран потенційно зацікавлений у послабленні санкційного режиму, тому тривають переговори щодо обмеження ядерної програми Ірану в обмін на ослаблення (або зняття) санкцій. Але зараз і ці переговори зависли через внутрішньополітичну кризу в Ірані. Також західна дипломатія може грати на деяких протиріччях інтересів між Іраном та Росією, а також протиріччях у відносинах цих країн з іншими країнами на Близькому Сході, зокрема з Ізраїлем та Саудівською Аравією. Ізраїль зараз має активізувати зусилля щодо стримування та гальмування зближення Росії та Ірану. Але це навряд чи повністю зруйнує нинішнє зближення Росії та Ірану. Набагато важливішим у цьому плані є подальший розвиток ситуації з війною Росії проти України, та внутрішньополітична криза в Ірані. Існуючу проблему можна вирішити через максимальне послаблення РФ внаслідок її поразок в Україні, і через посилення внутрішньополітичної кризи в Ірані. Проти обох країн із агресивними політичними режимами треба посилювати санкції".

Читайте також на порталі "Коментарі" - Путін впав в істерику: в ISW розповіли, яке рішення Заходу розлютило диктатора.