Певною мірою питання Криму залежить від рішення Заходу в рази активніше надавати нам все необхідне для витіснення ворога з українських територій
26 лютого відзначається День опору окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, присвячений проукраїнським мітингам, що відбулися в АРК та Севастополі у 2014 році. Президент України Володимир Зеленський 24 лютого, під час прес-конференції для українських та іноземних ЗМІ, заявив, що ми готові морально та готуємося технічно повернути Крим фізичним шляхом. Що чекає АРК та Севастополь у найближчому майбутньому? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
У разі програшу РФ у війні все прийде до вихідної позиції, а саме – повернення до міжнародного визнаних кордонів 1991 року
Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно пояснює:
"Усі заяви та заходи, які звучали та відбувалися протягом цих днів у контексті року повномасштабного вторгнення Росії в Україну, так чи інакше, порушували питання війни та миру, включаючи долю Криму та стратегії щодо його деокупації".
За словами експерта, перший рік повноцінної війни дав поняття про силу, можливості та ресурси протиборчих сторін. Стало зрозуміло, які країни на чиєму боці, хто, чим і як швидко готовий допомагати.
"Другий рік, як на мене, концентруватиме увагу на тому, наскільки менше/більше ризиків несе війна довга, розтягнута в часі. Сподіваємося, Захід наважиться в рази активніше (швидше та більше) надавати нам все необхідне для витіснення ворога з українських територій. Однак поки що наші союзники, схоже, не мають консенсусу з цього приводу. Як і щодо того – якою має бути перемога України та що таке взагалі мир після цієї війни, – зазначає аналітик. – Припускаю, за минулий рік у наших союзників сформувалося розуміння, що всі тимчасово окуповані території, крім Криму, мають бути звільнені від загарбників. Включно з "сухопутним коридором" в Крим. І контрнаступ має бути саме таким. А от щодо Криму визначеності поки що, як мені здається, немає. Повертати його військовим шляхом або – у більш тривалій перспективі – економічним, політичним, дипломатичним тиском. Затискаючи Росію, що ослабла після програшу у війні, санкціями. Поки що, як бачимо, тиск не повноцінний. На ту саму ядерну галузь країни-агресора Захід санкції не запроваджує, тому що є низка держав, залежних у цьому плані від РФ".
При цьому, продовжує Олеся Яхно, немає сумнівів, що розтягнута у часі війна несе ризики й самому Заходу. І якщо він це нарешті зрозуміє, то надасть нам всю необхідну допомогу, включаючи винищувачі та далекобійні ракети.
"Наразі це активно обговорюється на рівні багатьох лідерів, на різних майданчиках. За великим рахунком все треба вирішувати протягом цього року. Тому що 2024-го будуть вибори в низці країн, включаючи США. І це може опосередковано вплинути на підтримку України з усіма наслідками. Якщо допомога і далі надаватиметься дозовано, наслідки можуть виявитися вкрай сумними. Для всіх, – впевнена експерт. – Захід боїться ще й ризику застосування Росією ядерної зброї. Відповідно, починають залучатись відносно нейтральні, але потужні країни як той же Китай – для тиску на Москву з метою запобігання таким ризикам… Якщо повертатися до питання Криму, мені здається, що діє наступний підхід: у разі програшу РФ у війні все прийде до вихідної позиції, а саме – повернення до міжнародного визнаних кордонів 1991 року. Але не відразу. Спочатку Україна має максимально відвоювати (в ідеалі – повністю) усі свої материкові території. А потім уже актуалізується й історія з Кримом, причому не так військовим, як політико-дипломатичним шляхом. Схоже, саме так зараз мислять на Заході".
У найближчому майбутньому битва за Крим навряд чи можлива
Політолог Дмитро Воронков вважає, що іншого шляху, окрім військового, для деокупації Криму на сьогодні немає. Принаймні, поки при владі РФ знаходиться Путін.
"Провести військову деокупацію півострова, через його географічне положення, буде непростим завданням, – наголошує експерт. – Ймовірно, стратегія буде аналогічна тій, що ЗСУ застосували по Херсону, змусивши противника здійснити "жест доброї волі" і відступити – після того, як далекобійною зброєю зруйнували його склади та логістичні ланцюжки".
Але найближчим часом битва за Крим навряд чи можлива, акцентує Дмитро Воронков. Спершу, пояснює він, нам належить зробити чимало справ щодо деокупації материкової частини, включаючи Донбас, Запорізьку область, частину Херсонської та Харківської, що залишилася.
Читайте також на порталі "Коментарі" - тиждень, коли всі говорили про Україну: що найголовніше – чому це важливо.