Рубрики
МЕНЮ
Лиля Воробьева
Спеціальний представник президента США з питань України Кіт Келлог висунув ідею створення 30-кілометрової демілітаризованої зони, яка перебуватиме під спільним контролем України та Росії. Водночас, як зазначив у коментарі виданню Главред співзасновник Українського центру безпеки та співробітництва Дмитро Жмайло, реалізація такої ініціативи неможлива без погодження з боку Росії.
Війна на фронті (фото з відкритих джерел)
На думку Жмайла, для оцінки реалістичності подібної пропозиції насамперед слід ураховувати дипломатичний контекст перемовин щодо припинення бойових дій. Він пригадав, що раніше на Київ чинився серйозний тиск із боку США, зокрема із натяками на відповідальність України за ескалацію конфлікту. Хоча нині, за його словами, напруга у двосторонніх відносинах дещо знизилася.
Експерт пояснив, що Україна вже пішла на співпрацю щодо стратегічно важливих ресурсів, зокрема рідкісноземельних металів, але виключно в межах чітко визначених умов та без нав’язування невигідних зобов’язань. За його словами, попри всі труднощі, українській стороні вдалося змінити підхід США до деяких питань.
Він також підкреслив, що ініціатива Келлога виглядає конструктивно, і Україна формально її підтримує. Втім, у реальності ніхто не вірить у щирість намірів Росії припинити агресію, тому США мають якнайшвидше використати всі дипломатичні інструменти впливу.
Він звернув увагу на те, що ситуація на передовій у межах потенційної демілітаризованої зони істотно змінилася в порівнянні з минулим роком, а характер бойових дій став зовсім іншим. Зараз фронт щільно насичений дронами, зокрема оптоволоконними. Українські війська, де це можливо, організовано відступають, створюючи так звані "кілзони" на відстані 8–10 км, у яких противник знищується ще на підході – навіть якщо використовує мотоцикли або цивільні автомобілі.
Якщо українцям вдається вивести з ладу ворожу бронетехніку, це свідчить про те, що вона розташована в межах 3–8 км від позицій ЗСУ. Саме на цій відстані ліквідується до 80% ударного потенціалу противника, а решту добивають піхотні підрозділи.
На завершення експерт наголосив, що до реалізації подібної ініціативи поки що дуже далеко, особливо з огляду на реакцію Кремля, де вже заявили, що "нічого про це не знають".
Нагадаємо, що "Коментарі" писали про те, навіщо Путіну зустріч у Стамбулі. У нічній заяві 11 травня правитель Росії Володимир Путін заявив, що нібито налаштований на "прямі переговори" з Києвом у Стамбулі у четвер, 15 травня. Український президент відповів, що, перш за все, РФ має погодитися на припинення вогню з 12 травня, потім – можна зустрітися.
Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін зазначив, що ключова аудиторія майбутньої зустрічі у Стамбулі – це Дональд Трамп. Експерт звернув увагу на важливий момент, коли Україна та європейські лідери домовилися координувати свої дії та висунули вимоги, що спочатку 30 днів перемир'я, а потім все інше, Росії треба було якось на все це відповісти. І в Кремлі вигадали такий варіант, щоб в очах Трампа виглядати позитивно, заявивши, що Росія готова до прямих переговорів з Україною та готова до зупинки війни. Тож росіяни висунули вимоги зустрічі у Туреччині. А вже Україна в особі Зеленського обіграла цю історію. Президент переорієнтував цю історію на те, що готовий до переговорів навіть особисто.Новини