Росія відкриває новий фронт ударів по Україні: про що мова

Росія дедалі частіше атакує об’єкти української цифрової та енергетичної інфраструктури. Але чи здатні удари по дата-центрах справді залишити Україну без інтернету — так само, як удари по АЗС нібито могли б паралізувати постачання пального? Експерти пояснюють, чому децентралізована структура українського інтернету може виявитися значно стійкішою до масованих атак, якими можуть бути реальні цілі таких ударів і чи здатна Росія створити масштабний цифровий колапс.

Удари по Києву

Співпраця з КНР грає на користь РФ

Нардеп, політичний оглядач Микола Княжицький зазначив, атакувати українські дата-центри, щоб залишити українців без інтернету, — приблизно така сама безглузда ідея, як атакувати автозаправні станції, щоб залишити Україну без пального. Ні першого, ні другого Росія досягти не зможе.

Експерт зазначає, в Україні тисячі АЗС. Навіть масовані удари по них не здатні зупинити постачання пального. Саме пальне надходить переважно з-за кордону, а заправляти автомобілі, якщо виникне потреба, можна з цистерн, мобільних заправних комплексів та інших тимчасових пунктів. Так само й з інтернетом. Український інтернет принципово відрізняється від російського. Він децентралізований. Тисячі незалежних провайдерів, численні оптоволоконні маршрути до Європи, точки обміну трафіком і резервні канали створюють систему, в якій знищення окремого дата-центру не означає знищення мережі. Трафік піде іншими маршрутами, навантаження переберуть інші вузли.

За його словами, насправді мета інша. Завдяки масовому виробництву дронів і співпраці з Китаєм Росія отримала можливість регулярно запускати по Україні величезну кількість відносно дешевих безпілотників. І для цієї зброї потрібно не лише знаходити цілі. Потрібно створювати сенс. Безкінечно розповідати власному суспільству, що в кожному "Епіцентрі" чи відділенні "Нової пошти" зберігається зброя, а кожен об’єкт мобільного оператора є військовою ціллю, стає дедалі абсурдніше.

Експерт наголошує, тому головною ціллю стає не дата-центр і не бензоколонка. Головна ціль – наш страх. А саме – страх, що завтра не буде пального. Страх, що завтра зникне інтернет, що перестане працювати звичне життя і зрештою – страх, що Україна нібито все одно не витримає. Цей страх Росія намагається посіяти не лише серед українців. Його адресують і нашим союзникам: дивіться, мовляв, Україна виснажується, її інфраструктура руйнується, опір безперспективний, отже треба змушувати Київ погоджуватися на російські умови.

Аналітик зауважує, проте колапсу не буде. Будуть збитки, зруйновані будівлі та інфраструктура. Найстрашніше – гинутимуть і страждатимуть мирні люди, але Україна не залишиться ані без інтернету, ані без пального. І держава не перестане існувати.

Є два моменти на які потрібно звернути увагу

Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній так прокоментував ситуацію:

Тарас Загородній говорить, що нещодавно у нього відбулася розмова із фахівцями, які кажуть, що досягти своєї мети Росії буде вкрай складно.

Тим більше, наголошує співрозмовник порталу "Коментарі", у нас ринок досить стихійно розвивався, коли чиновники ще не знали, що таке Інтернет і не могли туди залізти, вони не розуміли, де можна спиляти гроші довгий час. І ринок у режимі такого дикого поля розвивався, тож він досить децентралізований.

Також видання "Коментарі" повідомляло – деталі розмови Трампа та Зеленського: президент США жорстко наполягав на одному питанні.