Путін буде атакувати Українуз нового напрямку: у ЗСУ терміново попередили про загрозу

У Силах оборони Півдня України не виключають, що територія невизнаного Придністров’я може бути використана Росією як додатковий плацдарм для атак на Україну. За словами речника угруповання, полковника ЗСУ Владислава Волошина, особливу загрозу становить аеродром у Тирасполі, який ворог потенційно здатен задіяти для запуску ударних безпілотників.

Фото: з відкритих джерел

Українська розвідка фіксує підвищену активність російських сил і підконтрольних їм структур у регіоні. Як зазначає Волошин, особовий склад, дислокований у ПМР, регулярно проводить тренування, моделює сценарії реагування на умовні тривоги та перевіряє працездатність систем зв’язку. Такі дії можуть свідчити про підготовку до можливих провокацій або обмежених бойових операцій.

Полковник наголосив, що угруповання противника в Придністров’ї перебуває в режимі підвищеної готовності. Окрім цього, там активно ведеться розвідувальна діяльність, а також укріплюються позиції поблизу кордонів. Українська сторона постійно моніторить ситуацію, оскільки йдеться про сили противника, які фактично розташовані в тилу.

Загальна чисельність цих формувань оцінюється у 7–8 тисяч осіб, включно з так званими придністровськими силовими структурами та приблизно двома тисячами російських військових. За оцінками ЗСУ, такого ресурсу недостатньо для масштабного наступу, однак його цілком може вистачити для диверсій, локальних ударів або дестабілізаційних дій.

Окрему небезпеку становить і наявність у ПМР реактивних систем залпового вогню, зокрема установок типу "Град", які теоретично можуть бути використані для обстрілів прикордонних населених пунктів. Саме тому загроза провокацій з цього напрямку, включно із застосуванням дронів, залишається постійною.

Як вже писали "Коментарі", командир Грузинського національного легіону Мамука Мамулашвілі вважає, що нинішній стан Грузії є наочним попередженням для України щодо можливих наслідків поразки у війні з Росією. На його думку, приклад Тбілісі демонструє, як держава може опинитися в складному геополітичному становищі після втрати частини територій.