Про що говорить посилення загроз з боку РФ: чи чекати більш адекватної реакції Заходу

Поведінка Росії багато в чому пов'язана з тим, що в Кремлі розуміють – Захід на чолі зі США на даний момент ухвалив рішення продовжити підтримку України

Росія продовжує істерично бити по цивільній інфраструктурі в Україні (чергова трагедія сталася в Харкові), лякати застосуванням ядерної зброї, вимагати переговорів щодо припинення війни на своїх умовах, погрожуючи, що інакше захопить нові українські території. Чи готові США та їхні демократичні союзники дати справжню відсіч агресивним автократіям? Чого в цьому плані очікувати в найближчому майбутньому? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Ситуація протягом приблизно півроку може почати змінюватися не на користь РФ

Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко вважає, що зараз Захід явно не готовий до більш рішучих дій.

"Однак, – наголошує він, – американська більш ніж піврічна пауза у наданні допомоги Україні навчила багатьох (насамперед - Україну) більш прагматично ставитися до оцінки ситуації. Розрізняти слова, у тому числі союзників, та конкретні дії. Європейців це теж протверезило. Вони побачили, що американці можуть по-різному повестися. Тому треба збільшувати свій оборонний потенціал. А, щоб як мінімум відтягнути можливість залучення себе у війну – треба допомагати Україні. Це важливий момент, оскільки після такої оцінки ситуації починаються похідні дії".

Поведінка Росії (залякування захопленням нових територій, застосуванням ядерної зброї, підштовхування до переговорів) пов'язана, на думку експерта, з тим, що в Кремлі розуміють – Захід на чолі із США на даний момент ухвалив рішення продовжити підтримувати Україну. Навіть нарощувати темпи допомоги. І ситуація протягом приблизно півроку може почати змінюватися не на користь РФ. Саме тому вона хоче встигнути скористатися вигідною поки що собі ситуації (викликаною паузою з підтримкою України з боку США). Звідси зростання рівня агресивних заяв і дій Росії, пояснює Ігор Романенко.

На це, продовжує він, накладається прийдешній саміт миру в Швейцарії, за участь/не участь тих чи інших країн, у якому йде жорстка боротьба. Росія шукає можливості тиску на держави, які готові приїхати до Швейцарії. Паралельно намагаючись організувати альтернативний саміт – із Бразилією, Китаєм тощо. Пропонуючи псевдомирні рішення на російських ультимативних умовах, що для нас є неприйнятним.

"Російські потуги виглядають непереконливо, договороздатною Москву вже ніхто не вважає. Розуміючи це, Кремль і намагається ескалювати ситуацію на фронті та в дипломатичній площині. Тим самим, по суті, ще більше переконуючи Захід у необхідності посилювати підтримку України, протистояння РФ та подібним автократіям", – констатує Ігор Романенко.

Єдиної думки про те, як протистояти РФ, а в перспективі Китаю Захід не має

Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький розмірковує так:

"Брязкання зброєю та заявами перевіряється в реальному часі. Після того, як ми вдарили по радару раннього попередження, РФ мала мінімум два дні, щоб якось акцентувати на цьому увагу. Спробувала. Не надто вийшло. Щодо позиції Заходу, боюся, її чіткого формування доведеться чекати, як мінімум, до інавгурації нового президента США. Тобто не раніше початку нового року".

За словами експерта, надто великі виклики стоять зараз і перед самими США, і перед усім світом у ракурсі виборів нового глави Білого дому.

"Все у підвішеному стані, але і в очікуванні глобальних змін у зв'язку з можливим приходом Трампа до Білого дому, – зазначає політтехнолог. – Якщо Трамп поставить умовою перебування США в НАТО різке збільшення оборонних витрат рештою членів блоку, це може кардинально вплинути на ситуацію".

Європа, наголошує експерт, вже намагається нарощувати потужності ВПК, посилювати армії, вибудовувати стратегію – як діяти, якщо США згорнуть над нею свою парасольку безпеки. Або значно зменшать допомогу.

"Констатуючи – судячи з усіх ознак, єдиної думки про те, як протистояти РФ, а в перспективі Китаю та іншим авторитарним режимам, на Заході поки що немає. Але є розуміння, що загроза серйозна і до неї треба готуватися", – робить висновок Олексій Голобуцький.

Читайте також на порталі "Коментарі" - чи ми дійсно входимо у процес мирного кейсу: що вирішиться найближчі місяці.