Головна Новини Суспільство Війна з Росією Президент прямо натякнув на звільнення Криму: коли це може статися
commentss НОВИНИ Всі новини

Президент прямо натякнув на звільнення Криму: коли це може статися

Поки не звільнено Херсон про деокупацію Криму говорити зарано, але влада робить правильне посилання, показуючи, що ЗСУ робитимуть все можливе, щоб звільнити півострів

5 вересня 2022, 11:35 comments2161
Поділіться публікацією:

У відеозверненні ввечері 4 вересня президент України Володимир Зеленський перерахував успіхи ЗСУ на різних напрямках (зі зрозумілих причин – без деталей) та наголосив, що Україна обов'язково звільнить Крим. Мовляв, ЗСУ та розвідка над цим працюють. Якими є перспективи звільнення півострова? Які для цього мають бути створені передумови? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Президент прямо натякнув на звільнення Криму: коли це може статися

Крим. Фото з відкритих джерел

Потрібне правильне осмислення та вироблення об'єктивної стратегії та тактики реінтеграції деокупованого Криму

Експерт фонду "Майдан закордонних справ", співзасновник "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень", експерт з питань окупованих територій Юрій Смелянський зазначає:

"У своєму зверненні президент сказав, що вірить у те, що український прапор та вільне життя знову повернуться в Крим. Що ми звільнимо всю нашу землю і всіх наших людей. Для мене у цій частині звернення президента найбільше сподобалося те, що термінологія "політико-дипломатичного повернення Криму" більше не звучить. Хочеться вірити, що влада нарешті усвідомила нікчемність такої позиції".

Про перспективи деокупації території Кримського півострова, на думку Юрія Смелянського, мають говорити українські військові.

"Щодо передумов деокупації, це знову ж таки сфера військових. А є передумови реінтеграції. Це сфера внутрішньої політики щодо деокупованої території, – пояснює експерт. – Категорії та терміни "деокупація", "звільнення", "повернення", "реінтеграція" мають різне смислове наповнення та, відповідно, різні критерії оцінки досягнення результату. Справа в тому, що коли йдеться про деокупацію, то це про територію. Для досягнення того факту, що на якійсь частині суверенної території не залишається окупаційних військ противника. А ось реінтеграція – це вже про людей, про громадян, про їхню свідомість, про соціально-економічну атмосферу на деокупованій території. Я зараз сформулюю одну, на перший погляд, парадоксальну думку – реальна реінтеграція, шлях до звільнення та повернення території Кримського півострова після окупації під час Другої світової війни розпочалося восени 1987 року. Коли кримські татари та інші депортовані народи в Криму отримали нагоду повернутися на свою малу Батьківщину. Без цього етапу процес реінтеграції, повернення, визволення Криму був не повний, не закінчений. Але, на жаль, процес повернення не отримав свого логічного завершення і ми отримали нову окупацію у 2014 році".

Сьогодні, продовжує Юрій Смелянський, проблема створення передумов реінтеграції, звільнення та повернення території Кримського півострова полягає в тому, що влада не вивчила минулих уроків, не бажає їх навчати та робити правильні висновки.

Він нагадує формулювання документів Верховної Ради України від 2016 року:

"З метою забезпечення якнайшвидшої деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя доцільне напрацювання органами державної влади України чіткої та недвозначної позиції щодо кола таких проблем:

1) вироблення державної стратегії реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя обов'язково має передувати визначення процедури, за якою здійснюватиметься процес повернення деокупованого російською федерацією Кримського півострова в правове поле України, що означає попереднє досягнення політичного та суспільного консенсусу базових питань, зокрема:

у якій саме формі автономії деокупований Кримський півострів реінтегруватиметься в Україну;

чи доцільним є одержання нової назви деокупованої та реінтегрованої в Україну Автономної Республіки Крим, а також якими будуть глибина та зміст політико-правового статусу автономії;

яким чином будуть розподілені повноваження між органами місцевого самоврядування та місцевими органами управління в Криму, у тому числі Курултаєм та Меджлісом кримськотатарського народу та центральною владою, особливо з урахуванням нового усвідомлення Україною ваги та ролі кримськотатарського чинника на Кримському півострові;

яким чином будуть мінімізовані ризики, щоб не допустити повторення подій, змістовно аналогічних кримській трагедії 2014 року, а також які внутрішньокримські запобіжники гарантовано перешкоджатимуть будь-якому недружньому зовнішньому впливу, у тому числі збройній агресії".

Сюди, наголошує експерт, слід додати ще один пункт: "яким чином буде забезпечено соціально-економічну стабільність на деокупованій території Криму".

"Все перераховане залишилося поза увагою української влади, – зазначає Юрій Смелянський. – Влада продовжує розмірковувати про реінтеграцію Криму категоріями будівництва доріг. Тобто категоріями особистої вигоди. У мене якийсь час тому відбувся публічний, у соцмережах обмін думками з одним із членів тієї групи, яка займалася розробкою стратегії реінтеграції Криму (затверджена 2021 року). Він підтвердив, що, на їхню думку, інтересів людей у процесі реінтеграції Криму не передбачається. З таким підходом можна прогнозувати, що справжня реінтеграція не відбудеться. Ми маємо ще певну кількість часу до настання факту деокупації Криму. Цей час має сенс витратити користь для правильного осмислення та вироблення об'єктивної стратегії та тактики реінтеграції деокупованого Криму. Тільки в такому разі всі красиві слова про свободу, що повернулася, в Крим матимуть сенс".

До Криму нашим військам поки що далеко

Військовий оглядач, головний редактор "Апострофа" Денис Попович розмірковує так:

"Широкомасштабне вторгнення РФ в Україну дало нам карт-бланш на повернення Криму військовим шляхом, особливо не оглядаючись на чиїсь погрози та попередження. "Бавівна" над Кримом носить здебільшого психологічне значення. Вона демонструє, що, попри ворожу пропаганду, Крим дуже вразливий для ударів і далеко не так добре захищений, як говорили в РФ".

Можна стверджувати, зазначає експерт, що на території всієї України для окупантів не залишилося безпечних місць. Скрізь їх можуть дістати.

"З військової точки зору, вибухи в Новофедорівці, в районі Джанкоя поки що швидше наближають деокупацію Херсонської області, ніж Криму. До Криму нашим військам поки що далеко", – констатує Денис Попович.

Херсон – це ключ до Криму, а навіть початок звільнення Криму – ключ до нашої перемоги та падіння путінського режиму

На думку керівника Центру суспільно-інформаційних технологій "Форум", політичного експерта Валерія Димова, перспективи звільнення півострова зараз набагато реалістичніші та ближчі, ніж до початку широкомасштабної російської агресії і навіть незабаром після цього.

"Ніхто з української влади раніше не заявляв офіційно, що Крим може бути деокупований військовим шляхом. У тому ключі була риторика наших міжнародних партнерів. Більше того, на різних майданчиках – від Мінського до ООНівського – навіть повернення тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей розглядалося виключно військово-політичним шляхом. А Крим узагалі був "за дужками". І навіть на українсько-російських переговорах 29 березня 2022 року в Стамбулі українська сторона припускала, що Крим і Донбас можуть бути прибрані з гіпотетичної мирної угоди на невизначений час. Сьогодні ж наші американські партнери на прямі запитання журналістів, чи можуть українці бити ракетами США територією Криму, наголошують, що той – суверенна територія України. І всі цілі є законними у конвенційній війні. Тобто риторика кардинально змінилася", – наголошує експерт.

Що стосується власне перспектив звільнення Криму – вони справді близькі, вважає Валерій Димов.

"Близько місяця тому ініціатива у цій війні почала переходити на бік України, – зазначає він. – Якщо раніше ми все частіше боялися поганих новин, то тепер, як правило, чекаємо на добрі. Тоді як росіяни – навпаки. Вони, схоже, вже упокорилися, що на території сакрального для них Криму окупанти не можуть жити спокійно. І почала звідти виїжджати".

Стратегічно і тактично те, що відбувається, говорить про те, що ми перехопили ініціативу. І вже саме ми атакуємо, а росіяни реагують. Тоді як раніше все було навпаки, пояснює експерт.

"У агресора все гостріше відчувається нестача військ. Ми бачимо, як не лише на південному, а й на східному напрямі ЗСУ видавлюють супротивника з раніше зайнятих позицій. Тобто РФ не встигає. Вона латає перекиданням збройних сил із різних напрямів, як тришкін каптан, свою оборону. Що позначається, зокрема, на зміцненні нашої віри у перемогу та розуміння росіянами неминучої поразки. Усвідомлюють все це й союзники України, які надають нам уже не оборонне, а наступальне озброєння", – наголосив Валерій Димов.

Важливо розуміти, продовжує він, що агресія путінської Росії проти України розпочалася саме з Криму. Він став для Кремля, для російського обивателя, якоюсь сакральною річчю. Такої, що вони не можуть втратити.

"Тобто голка, здатна знищити Кощія, знаходиться саме там. Що позначається і психології, і поведінці на полі бою. Політична влада країни-агресора хаотично тасує військове керівництво саме тому, що політичні завдання у Путіна переважають над військовим розумінням стану справ. Звідси такі провали в окупаційної армії", – впевнений експерт.

Ситуація нагадує йому так звану "проблемну скриньку", за допомогою якої в Африці та Індії ловлять мавп.

"У глечик із вузьким горлом або в ящик із вузьким отвором, прив'язані до дерева, кладуть банан чи апельсин. Мавпа суне туди руку, вистачає приманку, а витягти кулак із нею не може. І відпустити не здогадується. І її, як то кажуть, беруть голими руками. У нашій ситуації Крим виявився саме таким умовним плодом, який схопила російська мавпа, – наголошує Валерій Димов. – Проблема в тому, що ця мавпа має ядерну зброю. І все ж ми бачимо, що українські війська продовжують наступ, створюють величезні проблеми для правобережного плацдарму росіян на Дніпрі. Понтонні переправи під вогнем. Ресурси підтягувати все важче. І ця мишоловка вже захлопується. Відступати навіть із Херсона вони не можуть, бо це буде політична поразка Путіна. А втримати захоплене агресор, схоже, не в змозі. Резюмуючи: Херсон – це ключ до Криму, а навіть початок звільнення Криму – ключ до нашої перемоги та падіння путінського режиму. У Росії почнуть шукати спершу винних у тому, що вони програють (це вже відбувається), а потім – винних у тому, що вони взагалі розпочали безрозсудну, спочатку програшну широкомасштабну агресію у лютому цього року".

Читайте також на порталі "Коментарі" — у США натякнули, що Україні та Молдові настав час вирішити "придністровський питання".




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини