Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Ставлення українців до міжнародних партнерів значно різниться, а довіра до окремих союзників упродовж останнього року демонструє помітну негативну динаміку. Такі результати показало соціологічне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Фото: з відкритих джерел
Європейський Союз і надалі сприймається більш позитивно. Близько 55% громадян вважають, що Європа серйозно підтримує Україну та зацікавлена у завершенні війни на справедливих умовах. Водночас 33% респондентів впевнені, що європейські країни втомилися від конфлікту і тиснуть на Київ заради компромісного, але несправедливого миру. Частка тих, хто не визначився зі своєю позицією, зросла з 6% на початку жовтня 2025 року до 12%, що трохи зменшило відсоток як прихильників, так і критиків Європи.
Набагато гірша ситуація спостерігається у ставленні до Сполучених Штатів. Порівняно з жовтнем 2025 року, кількість українців, які вважають, що США втомилися від війни і схиляють Україну до поступок Росії, зросла з 52% до 59%. Тим часом тих, хто розглядає США як надійного союзника, стало значно менше — з 38% до 28%. Соціологи відзначають, що хоча нинішні показники невтішні, у березні 2025 року довіра до США була ще нижчою.
Щодо ЄС, довіра залишається стабільною: 48% українців довіряють Євросоюзу, 26% — не довіряють, а 25% не змогли визначитися. Порівняно з груднем 2024 року, рівень підтримки ЄС практично не змінився, проте зросла частка респондентів із чіткою позицією.
Найбільше занепокоєння викликає довіра до США та НАТО. Зараз лише 18% опитаних довіряють США (проти 41% у грудні 2024 року), тоді як 52% висловили недовіру, а 30% не змогли дати однозначну відповідь. При цьому негативне ставлення до політики США не поширюється на американців загалом: за опитуванням травня 2025 року, 90% українців ставляться до них позитивно.
Портал "Коментарі" вже писав, що Російська Федерація готується до нового витка війни, прагнучи захопити максимум українських територій до можливого старту переговорів. Такий сценарій розглядається Кремлем як спосіб посилити власні позиції та нав’язати вигідні умови під час будь-якого дипломатичного діалогу. Про це йдеться в аналітичному дослідженні Українського інституту майбутнього.