Підтримка України восени не лише не ослабне, а й зміцниться
Україна вступає у непросту для себе осінь-2022. На що чекати нашій країні на зовнішньополітичному фронті? Які важливі події можуть статися? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Доля мирних переговорів залежить від двох обставин: політичної спроможності українського суспільства прийняти компроміс із РФ та можливість далі продовжувати війну на виснаження
Політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак зазначає, що за останні півроку Україна у зовнішній політиці перетворилася на центр перезавантаження усієї світової системи міжнародних відносин.
"Українсько-російська війна сприяла історичному переосмисленню багатьма європейськими та азіатськими країнами ролі та значущості України. Довгий час українці змушені були долати феномен споконвічного порівняння України з РФ не на користь першої, сприйняття її як корінної та пріоритетної сфери впливу Росії, буферної зони західноросійської протидії, не здатної на реальне євроінтеграційне самовизначення. Нині такі погляди переглянуті", – наголошує експерт.
На його думку, визначатиме зовнішньополітичний фронт восени будуть наступні фактори.
1. Бажання України закріпити на довгу перспективу центральну роль у європейській архітектурі безпеки та оборони, міцно ув'язати це з просуванням євроінтеграції України та питанням надання гарантій безпеки.
"Також Україна спробує конкретніше формалізувати анонсований альянс Британії, Польщі, країн Балтії, – прогнозує Олег Постернак. – Продовжиться військова кооперація з провідними державами у напрямку надання зброї та макрофінансової підтримки. Гостро постає питання реанімації наших відносин із азіатськими країнами, оскільки війна призвела до різкого ослаблення динаміки відносин із багатьма з них. Відносини з КНР, Індією, Іраном – одне із "слабких місць" нашої зовнішньої політики сьогодні".
2. Виборчі кампанії у частині європейських країн, у яких фігуруватиме "українське питання".
Електоральні процеси, пояснює політтехнолог, завжди прямо впливають на зовнішньополітичну лінію правлячих партій та їх лідерів. Особливо це засвідчили останні парламентські вибори в Угорщині.
"У вересні стануть відомі результати праймеріз у Консервативній партії Великобританії, які визначають кандидатуру нового прем'єр-міністра країни. Позачергові вибори до парламенту Італії призначені на 25 вересня – і їх результати можуть зміцнити позиції "Руху 5 зірок" та "Ліги", які тяжіють до позиції Росії. 2 жовтня відбудуться дострокові парламентські вибори в Болгарії, де є ризик зміцнення позицій партій, які можуть зайняти м'якшу позицію щодо РФ. Складно передбачити і результат парламентських виборів у листопаді в Ізраїлі, позиція якого могла бути важлива в питанні мирного врегулювання, – акцентує Олег Постернак. – Вступають у виборчу кампанію в Чехії та Австрії, де належить обрати нового президента".
3. Дискусія щодо мирних переговорів України з РФ.
"Багато в чому доля мирних переговорів залежить від двох обставин: політичної спроможності українського суспільства прийняти компроміс з РФ (особливо після величезних жертв та інфраструктурних руйнувань) та можливість далі продовжувати війну на виснаження, в якій більше шансів на перемогу має той бік, який має великі резервами чи ресурсам. Економічна спроможність вести тривалу війну визначатиме контур перспективи переговорів", – констатує політтехнолог.
Протягом осені розширюватимуться зовнішньополітичні контакти України
Політичний експерт Валентин Гайдай вважає, що осінь (як і зима) стане багато в чому визначальним періодом щодо того, наскільки вистачить Росії ресурсів (військових, матеріальних, фінансових) продовжувати війну. Буде вже видно деякі тенденції, упевнений він. Це ж стосується й підтримки України.
"Не думаю, що вона знизиться. Не вірю у вкидання, що Захід утомився від нас, що може менше підтримувати. Хоча, безумовно, на ЄС, як і на нас, чекає найскладніший опалювальний сезон, перебої з теплом, з електроенергією. Проблеми з цим можуть стати каталізатором для соціального вибуху. Ризики, пов'язані з можливою енергетичною та економічною кризою, зберігаються. І можуть відобразитись на електоральних симпатіях європейців, – попереджає експерт. – На такому фоні можуть прийти до влади в деяких країнах люди, які скептичніше, ніж нинішні правителі, ставляться до України, до необхідності підтримувати нас, до наших євроінтеграційних перспектив".
Втім, продовжує Валентин Гайдай, такі країни є й досі. Хто нас чи взагалі не підтримує у воєнному плані. Або роблять це дуже скромно. А є країни-локомотиви щодо допомоги Україні – ті ж США, Великобританія, Польща. І їхня підтримка, упевнений експерт, точно не ослабне, навіть якщо відбудуться зміни політичної кон'юнктури в цих дивних.
"Очевидно, що новим прем'єр-міністром Великої Британії замість Бориса Джонсона восени стане нинішній глава МЗС Ліз Трасс. Але це не вплине на підтримку нашої країни Британією. Швидше, вона може навіть зрости, – вважає експерт. – Те саме можна сказати про Польщу чи про Штати. В останніх у листопаді пройдуть проміжні вибори (загальні вибори, які проводяться в середині чотирирічного терміну повноважень президента – у даному випадку 8 листопада; заповнюються всі 435 місць у Палаті представників США та 33 або 34 зі 100 місць у Сенаті США – прим. ред.) . Не матиме великого значення, хто переможе – демократи чи республіканці. Ключові важелі залишаться у будь-якому разі у демократів, представник яких зараз є президентом. Але навіть якби республіканці отримали тотальну перевагу, це нічого не змінило б у плані підтримки України та тиску на Росію".
Також Валентин Гайдай вважає, що протягом осені розширюватимуться зовнішньополітичні контакти України. Наше МЗС, нагадує він, активно промацує контакти, наводить мости в Латинській Америці, в Африці. Це було навіть видно за участю представників цих континентів у Кримській платформі.
"Це – правильний напрямок. Такі контакти треба розширювати і примножувати, не оминаючи Близький і Далекий Схід, Азіатський регіон, – зазначає експерт. – Крім того, протягом осені буде продовжено роботу над новими пакетами санкцій проти Росії. Ключовими питаннями стане газове ембарго та ймовірна заборона на видачу віз громадянам країни-агресора до країн Шенгенської зони та, можливо, інших країн, таких як Канада, Великобританія, Ірландія, США. Процеси очевидно дискусійні. І навряд чи те саме газове ембарго буде запроваджено цього року. Реальніше – у наступному".
Читайте також на порталі "Коментарі" - Рамштайн-5: які очікування від зустрічі – чи будуть зміни щодо підтримки України.