На Заході розповіли, як Україна може компенсувати небажання США надавати гарантії безпеки

Через відмову президента США Дональда Трампа взяти на себе зобов'язання в рамках угоди про безпеку щодо корисних копалин, Україна може почати тиснути на Європу, вимагаючи гарантій безпеки. Про це повідомляє Euractiv, посилаючись на джерела серед українських чиновників.

Президент України Володимир Зеленський. Фото: УНІАН

За їхніми словами, головною метою розміщення миротворців є стримування агресії Росії. Україна сподівається, що іноземні компанії, які мають намір інвестувати в країну, будуть лобіювати свої уряди для забезпечення захисту бізнесу від російських нападів. Це можна назвати "м'якими гарантіями".

Одним з можливих важелів тиску також є корисні копалини, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Ще однією "м'якою гарантією" є прискорення процесу вступу України до ЄС. Раніше голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн зазначала, що Україна може стати членом Євросоюзу навіть раніше 2030 року.

Окрім "м'яких гарантій", є й "жорсткі". Київ також орієнтується на зміцнення власних збройних сил, вступ до НАТО та участь європейських миротворців.

За словами українських чиновників, європейські миротворці могли б розміститися не тільки на лінії фронту, а й у стратегічно важливих районах країни для захисту критичної інфраструктури.

Також розглядається можливість створення демілітаризованої зони, яка нагадує концепцію "безпольотної зони" на ранніх етапах війни. Українські військові чиновники порівняли це з ситуацією на кордоні Південної та Північної Кореї.

Раніше портал "Коментарі" писав, що прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен висловила сумніви щодо бажання президента Росії Володимира Путіна досягти миру в Україні, зауваживши, що мирне рішення для України може бути навіть небезпечнішим, ніж поточна війна.