Головна Новини Суспільство Війна з Росією На що вже натякають у Кремлі: чому після перемовин в Абу-Дабі миру не буде
commentss НОВИНИ Всі новини

На що вже натякають у Кремлі: чому після перемовин в Абу-Дабі миру не буде

Кремль знижує планку очікувань і робить ставку на затяжний діалог, використовуючи переговори як інструмент тиску та виграшу часу

26 січня 2026, 18:05
Поділіться публікацією:

Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков наголосив після переговорів у Абу-Дабі, що очікувати швидких і масштабних результатів від перших зустрічей було б помилкою. За його словами, на порядку денному перебувають "надзвичайно складні питання", а сам переговорний процес потребує часу та тривалої підготовки. Водночас у Кремлі вважають позитивним сам факт початку контактів у тристоронньому форматі між Україною, США та РФ. Чи можна сказати, що ця заява Пєскова – натяк на те, що сподівання на мир виявилися марними і Росія буде по максимуму затягувати час, граючись у переговорний процес? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, зібравши думки експертів.

На що вже натякають у Кремлі: чому після перемовин в Абу-Дабі миру не буде

Переговори. Фото: з відкритих джерел

Пєсков охолоджує очікування: переговори як гра на час 

Олексій Воронцов, головний редактор інформагенства "УкрПрес інфо" та голова правління агентства журналістських розслідувань "Сила України" зазначив, що після переговорів в Абу-Дабі прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков виступив із заявою, яка на перший погляд виглядає стриманою й навіть "реалістичною". За його словами, очікувати швидких і масштабних результатів від перших контактів було б помилкою, адже на порядку денному — "надзвичайно складні питання", а сам переговорний процес потребує часу та тривалої підготовки. Водночас у Кремлі позитивно оцінили сам факт початку контактів у тристоронньому форматі – між Україною, США та Росією.

"Формально – дипломатична риторика. Фактично – сигнал, який варто читати між рядків", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".

"Складні питання" як універсальна формула затягування

За словами експерта, у кремлівській дипломатії фраза про "складність питань" давно стала універсальним інструментом. Її використовують тоді, коли Москва не готова ні до компромісів, ні до реальних рішень, але водночас хоче виглядати стороною, відкритою до діалогу.

"Заява Пєскова не містить жодних натяків на конкретні кроки, дедлайни чи навіть принципи можливих домовленостей. Натомість вона чітко фіксує одне: швидкого миру не буде, і той, хто на нього розраховує, нібито сам винен у "завищених очікуваннях", — зазначив Олексій Воронцов.

Переговори як процес, а не результат

Аналітик зауважує, ключовий акцент Кремля – не на результаті, а на самому факті переговорів. 

"Для Росії це принципово: переговори дозволяють демонструвати Заходу "конструктивність"; сам процес можна використовувати як аргумент проти посилення санкцій; затягування часу грає на руку РФ у військовому, економічному та політичному вимірах. У цьому сенсі тристоронній формат – зручний майданчик. Він створює ілюзію складної багатосторонньої дипломатії, де будь-яка пауза або провал легко пояснюється "неузгодженістю позицій сторін", — зазначив експерт.

Щодо того чи є це натяком на марність сподівань на мир, то Олексій Воронцов говорить, що у нього з цього приводу коротка відповідь – так, але з нюансами. Заява Пєскова – це не відмова від миру, а радше відмова від миру на умовах швидкості та конкретики. Кремль не закриває двері, але навмисно відсуває горизонт рішень у невизначене майбутнє. Це класична тактика: "Ми за переговори, але не зараз, не швидко і не без урахування наших вимог". А вимоги ці добре відомі – від фактичного визнання окупованих територій до перегляду архітектури безпеки в Європі.

"Заява Дмитра Пєскова – це не дипломатичний оптимізм, а холодний душ для тих, хто сподівався на прорив. Вона чітко сигналізує: Росія готова грати в переговори, але не готова завершувати війну. Для України та її партнерів це означає одне: сприймати сам факт контактів як перемогу – небезпечно. Бо у кремлівській логіці переговори – це не шлях до миру, а ще один інструмент війни, тільки без пострілів", – підсумував Олексій Воронцов.

Головна перешкода миру як і раніше – позиція Путіна

Політичний експерт Олександр Антонюк говорить, що тристороння зустріч Україна – США – Росія – це ніби прорив по формі, але стояння на місці по смислах. Очікувано, ніяких надзвичайних досягнень не відбулося. Однак, певні зміни у позиціях сторін все таки можна було при бажанні почути. 

"Ніби вдалося досягти згоди про формат технічного розведення військ, способи контролю та моніторингу припиненню режиму вогню. Але ключове питання – де ж проходитиме лінія розмежування залишилося без відповіді. Разом з тим, як заявляли впливові світові ЗМІ, ситуація може звестися до згоди, що на Донбасі буде формально утворена "вільна економічна зона", яка передбачає демілітаризацію регіону. Однак ця зона буде контролюватися російською поліцією. І звісно ні про яке юридичне визнання Україною втрачених територій не йдеться.  Думаю, до окремих окупованих територій буде застосована гібридна форма визнання – хтось визнає ці території як такі, які знаходяться під контролем Росії, хтось наполягатиме на їхньому винятково українському статусі, а хтось їх може визнати і російськими. Наприклад, як заявляли у США "заради миру" можуть визнати Крим "російським", — зазначив експерт.

За його словами, приблизно така гібридна форма визнання існує наприклад щодо Палестинською держави, яку визнають одні країни і не визнають інші.  На цей гібридний варіант Україна можливо готова піти у випадку надання Україні залізобетонних гарантій безпеки з боку США, грошей на відбудову країни та швидкий шлях вступу до ЄС. З боку Росії, у свою чергу, посилилися теза, що головна вимога – це виведення ЗСУ з Донбасу. Ця вимога, звісно, обурює, але вона дещо зміщує акценти у путінській маячні про "першопричини конфлікту", — яка по суті унеможливлювала навіть теоретичну паузу у війні. Контрольний акцент тут — відсутність прямих претензій Путіна на втручання у внутрішню політику післявоєнної України. 

"Головна перешкода миру як і раніше — позиція Путіна, який просто не уявляє собі що відбуватиметься і з ним, і з Росією у післявоєнний період. Найоптимістичніший для нього післявоєнний сценарій – це віддати себе на милість Трампу, який качатиме російські ресурси та регулюватиме реінтеграцію Росії на світові ринки на свій розсуд…. Такий собі фінал "спєцопєрації", – висловився експерт.

Він підсумовує, на сьогодні задачі мінімум від таких зустрічей інші. Для України задача мінімум – це зберегти постачання американської зброї за європейські гроші, для Росії – уникнути подальших санкцій. Ніхто не хоче прогнівити невротичного лідера США. І тому танці з Трампом виходять на новий рівень.

Читайте також на порталі "Коментарі" - путінська війна б'є по бюджету: до чого вже готуються у Росії.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини