Рубрики
МЕНЮ
Кравцев Сергей
Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков наголосив після переговорів у Абу-Дабі, що очікувати швидких і масштабних результатів від перших зустрічей було б помилкою. За його словами, на порядку денному перебувають "надзвичайно складні питання", а сам переговорний процес потребує часу та тривалої підготовки. Водночас у Кремлі вважають позитивним сам факт початку контактів у тристоронньому форматі між Україною, США та РФ. Чи можна сказати, що ця заява Пєскова – натяк на те, що сподівання на мир виявилися марними і Росія буде по максимуму затягувати час, граючись у переговорний процес? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, зібравши думки експертів.

Переговори. Фото: з відкритих джерел
Олексій Воронцов, головний редактор інформагенства "УкрПрес інфо" та голова правління агентства журналістських розслідувань "Сила України" зазначив, що після переговорів в Абу-Дабі прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков виступив із заявою, яка на перший погляд виглядає стриманою й навіть "реалістичною". За його словами, очікувати швидких і масштабних результатів від перших контактів було б помилкою, адже на порядку денному — "надзвичайно складні питання", а сам переговорний процес потребує часу та тривалої підготовки. Водночас у Кремлі позитивно оцінили сам факт початку контактів у тристоронньому форматі – між Україною, США та Росією.
"Складні питання" як універсальна формула затягування
За словами експерта, у кремлівській дипломатії фраза про "складність питань" давно стала універсальним інструментом. Її використовують тоді, коли Москва не готова ні до компромісів, ні до реальних рішень, але водночас хоче виглядати стороною, відкритою до діалогу.
Переговори як процес, а не результат
Аналітик зауважує, ключовий акцент Кремля – не на результаті, а на самому факті переговорів.
Щодо того чи є це натяком на марність сподівань на мир, то Олексій Воронцов говорить, що у нього з цього приводу коротка відповідь – так, але з нюансами. Заява Пєскова – це не відмова від миру, а радше відмова від миру на умовах швидкості та конкретики. Кремль не закриває двері, але навмисно відсуває горизонт рішень у невизначене майбутнє. Це класична тактика: "Ми за переговори, але не зараз, не швидко і не без урахування наших вимог". А вимоги ці добре відомі – від фактичного визнання окупованих територій до перегляду архітектури безпеки в Європі.
Політичний експерт Олександр Антонюк говорить, що тристороння зустріч Україна – США – Росія – це ніби прорив по формі, але стояння на місці по смислах. Очікувано, ніяких надзвичайних досягнень не відбулося. Однак, певні зміни у позиціях сторін все таки можна було при бажанні почути.
За його словами, приблизно така гібридна форма визнання існує наприклад щодо Палестинською держави, яку визнають одні країни і не визнають інші. На цей гібридний варіант Україна можливо готова піти у випадку надання Україні залізобетонних гарантій безпеки з боку США, грошей на відбудову країни та швидкий шлях вступу до ЄС. З боку Росії, у свою чергу, посилилися теза, що головна вимога – це виведення ЗСУ з Донбасу. Ця вимога, звісно, обурює, але вона дещо зміщує акценти у путінській маячні про "першопричини конфлікту", — яка по суті унеможливлювала навіть теоретичну паузу у війні. Контрольний акцент тут — відсутність прямих претензій Путіна на втручання у внутрішню політику післявоєнної України.
Він підсумовує, на сьогодні задачі мінімум від таких зустрічей інші. Для України задача мінімум – це зберегти постачання американської зброї за європейські гроші, для Росії – уникнути подальших санкцій. Ніхто не хоче прогнівити невротичного лідера США. І тому танці з Трампом виходять на новий рівень.
Читайте також на порталі "Коментарі" - путінська війна б'є по бюджету: до чого вже готуються у Росії.