Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
В Україні триває дискусія щодо можливого зниження мобілізаційного віку на тлі затяжної війни та потреб фронту. Водночас офіційно влада поки не розглядає таких змін, наголошуючи на стабілізації ситуації з комплектуванням армії. Проте наскільки ефективним є такий крок і чи не зашкодить він безпосередньо фронту? Видання "Коментарі" вирішило розібратися, проаналізувавши думки експертів.

Фото: портал "Коментарі"
Дипломат і політик Роман Безсмертний переконаний, що питання мобілізаційного віку не є визначальним для ефективності війська.
"Питання мобілізаційного віку не можна розглядати у відриві від загальної ефективності армії. Саме по собі зниження планки нічого не змінить, якщо не вирішені проблеми управління, підготовки та забезпечення. Важливо не скільки людей призвати, а як їх навчити, організувати і зберегти. Без комплексних змін це рішення ризикує стати формальним кроком без реального впливу на ситуацію на фронті", — зазначив Безсмертний.
Натомість військовий експерт Олег Жданов допускає можливість перегляду підходів у майбутньому.
"У тривалій війні держава змушена переглядати свої мобілізаційні ресурси, і зниження віку до 23 років може стати одним із таких рішень. Але це дуже чутливий крок, який потребує підготовленої системи навчання, інструкторів і матеріального забезпечення. Якщо цього не буде, молодші мобілізовані не підсилять армію, а лише збільшать навантаження на підрозділи і ризики", — переконаний експерт.
На думку експертів, ключовим фактором залишається не лише кількість мобілізованих, а й ефективність їхнього використання. Йдеться про підготовку, ротацію та забезпечення підрозділів.
Нагадаємо, "Коментарі" вже писали, що у четвер, 30 квітня, Європейський парламент у Страсбурзі планує розглянути та ухвалити резолюцію, яка містить заклик до прискореного запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.