Мобілізація і довіра: як зупинити розкол у суспільстві

Захід пройшов рівно через рік після першої презентації Українським безпековим клубом (УБК) концепції оборонної демократії.

Мобілізація і довіра: як зупинити розкол у суспільстві

Пі час заходу голова УБК Юрій Гончаренко заявив, що результати року роботи підтверджують необхідність нового суспільного договору між державою, військовими та цивільними. За його словами, цей договір має базуватися на принципах справедливості, передбачуваності та взаємної довіри, без яких подолання суспільного розколу неможливе.

У своєму виступі Гончаренко також представив статистику, що, за його словами, відображає зростання соціальної напруги навколо теми мобілізації. Від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано понад 611 нападів на військовослужбовців ТЦК та СП, причому їх кількість з кожним роком зростала: від 5 випадків у 2022 році до 341 у 2025-му. За початок 2026 року вже зафіксовано понад сотню інцидентів.

Він зазначив, що частина таких випадків є свідомими провокаціями, однак ще низка пов’язана зі страхами, дезінформацією та відчуттям несправедливості в суспільстві. За його словами, ці фактори активно експлуатуються російською пропагандою.

"Тема мобілізації є для Росії однією з центральних ліній когнітивної війни проти України. Логіка проста і небезпечна: біль → маніпуляція → емоція → розкол", – пояснив Гончаренко.

Крім того, він наголосив, що проблема мобілізації є одночасно наслідком зовнішнього впливу та внутрішніх системних помилок. Зокрема, Гончаренко звернув увагу на рішення 2022–2023 років, які мали короткостроковий ефект, але створили довгострокові дисбаланси в системі.

"Перша крайність – казати, що все це виключно російська ІПСО. Друга – повністю виносити ворожий чинник за дужки. Обидві неправдиві. Росія не вигадує проблеми з нуля: вона бере реальний біль – і перетворює його на інструмент розколу", – заявив спеціаліст.

Анатомія вкидів: як штучні акаунти розхитують тему ТЦК

Окрему увагу він приділив результатам моніторингу дослідницько-аналітичної групи  InfoLight.UA, що стали спільним проєктом ГО "Фонд сприяння демократії" та Фонду Ганнса Зайделя в Україні. В даному дослідженні зафіксований масштаб інформаційних атак щодо мобілізації в Україні. Відповідно даним, лише за березень 2026 року виявлено близько 215 тисяч джерел, що висвітлювали тему мобілізації, із загальним охопленням майже 2 мільярди переглядів і понад 54 мільйони взаємодій.

Результати дослідження продемонстрували, що близько 20 тисяч джерел можуть бути неавтентичними. Найбільша активність зафіксована в Telegram та Facebook, однак за рівнем реальної залученості лідирує Telegram.

Також відзначається зростання повідомлень із позитивним або виправдальним тоном щодо нападів на ТЦК, що, за оцінкою авторів дослідження, може свідчити про спроби нормалізації насильницьких дій у інформаційному просторі.

Принципи оборонної демократії: чесний контракт із громадянином

На тлі цього Гончаренко пояснив, що оборонна демократія передбачає поєднання демократичних цінностей із реалістичним підходом до безпекових викликів. Центральною ідеєю є баланс між державними вимогами та правами громадян через взаємні зобов’язання та довіру.

Ключовим елементом концепції є перехід від "озброєного цинізму" до "озброєної довіри" – моделі, за якої держава та суспільство домовляються про тимчасові обмеження заради спільної безпеки з подальшим відновленням прав і свобод.

"Озброєний цинізм" – це коли держава використовує загрозу як виправдання для необмеженої влади. Озброєна довіра – це коли держава і громадяни домовляються про тимчасові жертви свободи заради спільного виживання, з взаємним зобов’язанням повернути ці свободи після перемоги", – пояснив Гончаренко.

Одним із практичних рішень даної концепції він назвав ротаційну систему військової служби. За словами Гончаренка, вона базується на результатах масштабних соціологічних досліджень, зокрема інтерв’ю, анкетувань та математичного моделювання.

Він зазначив, що суспільство не відкидає ідею захисту держави, але очікує справедливої та зрозумілої моделі залучення громадян.

"Чіткі терміни служби – це не примха і не каприз. Це те, що держава зобов’язана забезпечити громадянину, якого просить іти воювати", – відзначив спеціаліст.

У свою чергу координатор ініціативної групи зі створення Громадсько-військового руху (ГВР) Олексій Івашин підкреслив, що основою нової моделі має стати принцип справедливого розподілу військового навантаження між усіма верствами населення.

Він заявив, що вибірковість у мобілізаційних процесах посилює соціальну напругу та підриває довіру до держави. Саме тому, за його словами, мобілізаційні проблеми є не лише адміністративним, а й безпековим викликом.

Серед запропонованих рішень він назвав посилення матеріального забезпечення військових, запровадження одноразових виплат при мобілізації, підвищення грошового забезпечення та розширення соціальних гарантій для військовослужбовців і їхніх родин.

Окремо він наголосив на необхідності невідворотності покарання за порушення закону з боку посадових осіб, зокрема у системі ТЦК.

Загалом експерти одностайні в одному: відсутність системних реформ дозволяє ворогу й надалі методично провокувати конфлікти між фронтом і тилом. Як зауважив Юрій Гончаренко, Росія цілеспрямовано перетворює поодинокі помилки на "образ тотального зла", що робить суспільний розкол не просто побічним ефектом, а прямою загрозою національній безпеці.  З огляду на це, ефективною протидією має стати не просто спростування фейків, а впровадження Advance Truth Strategy (ATS) – проактивної стратегії правди та пояснень, яку просуває УБК.  

"Там, де держава мовчить або каже неправду, цей вакуум миттєво заповнює ворог. Наш вибір сьогодні – це не питання зручності, а вибір між оборонною демократією та неминучим розколом", – підсумував голова УБК.

Зауважимо, що до обговорення в рамках заходу також долучилися низка народних обранців, військових експертів, представників профільних аналітичних центрів та медіа.  

Про організаторів заходу:  

InfoLight.UA – дослідницько-аналітична група, що здійснює системний моніторинг інформаційних загроз та аналізує механізми російського впливу на український соціум. Ініціатива втілюється ГО "Фонд сприяння демократії" у партнерстві з Фондом Ганнса Зайделя в Україні.  

Український безпековий клуб (УБК) – провідний експертний майданчик, який консолідує зусилля ветеранів, фахівців сектору безпеки, державних управлінців та громадських активістів. Метою Клубу є розробка стратегічних рішень для зміцнення національної безпеки держави.