Лукашенко підписав собі вирок: озвучено гучну заяву про допомогу диктатора Кремлю

Надання Білоруссю своєї території для запуску російських ракет або ударних дронів може мати для Мінська серйозні наслідки. У такому разі Україна розглядатиме подібні дії як безпосередню участь у війні та залишає за собою право на удари у відповідь по військових об’єктах, задіяних в атаках, стверджує військовий експерт і капітан 1-го рангу запасу ВМС Андрій Риженко.

Фото: з відкритих джерел

За його словами, якщо білоруська територія використовуватиметься для запуску "Шахедів" чи ракетних комплексів типу "Іскандер", це автоматично зробить Білорусь стороною конфлікту.

Експерт наголосив, що у відповідь українські сили можуть атакувати місця старту безпілотників, пускові установки та іншу інфраструктуру, пов’язану з обстрілами. Крім військових цілей, потенційно під загрозою можуть опинитися логістичні вузли та об’єкти, які забезпечують російські військові операції, зокрема нафтопереробні підприємства та транспортна інфраструктура.

Останнім часом тема можливої активнішої участі Білорусі у війні знову опинилася в центрі уваги після масштабної атаки Росії 13 травня. Тоді, за даними української сторони, окупанти застосували сотні безпілотників різних типів, а частина маршрутів пролягала через білоруський повітряний простір. У Києві наголосили, що Москва вкотре використовує територію сусідньої держави для організації атак проти України.

На цьому тлі президент України Володимир Зеленський заявив, що Кремль продовжує чинити тиск на Олександра Лукашенка, намагаючись втягнути Мінськ у більш активну фазу війни.   У зв’язку з ризиком нових загроз Україна вже посилює оборону північного напрямку. Особливу увагу приділяють Чернігівському та Київському напрямкам, де нарощуються заходи безпеки та оборонні можливості на випадок нових провокацій або атак із території Білорусі.

Портал "Коментарі" вже писав, що Україна та новий уряд Угорщини домовилися про запуск оновленого етапу двостороннього діалогу та початок експертних консультацій, присвячених питанням дотримання прав угорської національної меншини. Сторони погодилися перейти до практичної взаємодії без затримок, зробивши акцент на відновленні довіри між Києвом і Будапештом.