Скептично сприймається сама можливість повноцінного мирного договору між Україною та Росією
Вісім років тому, 12 лютого 2015 року, було підписано Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод (Мінськ-2) – документ, який нібито має на меті врегулювання збройного конфлікту на сході України. Ставлення щодо нього з самого початку було неоднозначне. Через війну угоди розсипалися на порох через спершу визнання РФ т.зв. "ДНР" та "ЛНР", а потім і відкритого російського вторгнення в Україну. Протягом року нам під різним соусом намагаються піднести умовний Мінськ-3. Які важливі висновки зроблено після Мінська-2? Як в ідеалі має виглядати нова угода, яку рано чи пізно укладати доведеться? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Ідеальної мирної угоди не існує в природі
Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко вважає головним висновком "Мінськів" – неможливість повноцінного реального компромісу про мир із Росією.
"Росії потрібний не мир, а підпорядкування, залежність. Навіть формальний компроміс, який зовні може так виглядати, це радше тактичний прийом з боку РФ, який може бути паузою у війні, але не принесе повноцінного миру, – пояснює експерт. – В Україні цей урок вивчили. А ось на Заході – не всі і не до кінця. У частини західних політиків та експертів ще залишаються ілюзії щодо можливості, корисності та навіть доцільності компромісу з Росією".
За словами політолога, ідеальної мирної угоди не існує у природі. Російський "ідеал миру" не сумісний з українським, і навпаки. Насамперед, зазначає Володимир Фесенко, це стосується статусу територій, які зараз окуповані та анексовані Росією.
"Україна не відмовиться навіть від частини таких територій, а Росія не погодиться офіційно на їхнє повернення, – наголошує експерт. – У разі поразки РФ може це визнати де-факто, але не де-юре. Схожа ситуація із питанням про відшкодування збитків, які країна-агресор завдала Україні. З цієї причини я вкрай скептично сприймаю можливість повноцінного мирного договору між Україною та Росією. Найімовірніший варіант завершення війни – угода про припинення вогню. Оптимальною для нас могла бути така угода після виходу на кордони 1991 року, як мінімум – на рубежі до 24 лютого 2022 р. (але в цьому випадку залишаться проблеми зі статусом Криму та ОРДЛО). Для того, щоб нейтралізувати нові ризики російського нападу на Україну, необхідно в максимально швидкі терміни досягти членства України в НАТО, зберігати сильну, добре озброєну армію, з потужною ракетною зброєю, здатною завдати удару у відповідь по території Росії".
Офіційний Київ чітко дав зрозуміти, що не піде ні на який умовний Мінськ-3
Політолог, співзасновник консалтингової компанії Good Politics Максим Джигун розмірковує так:
"Дійсно, щодо Мінських угод було чимало дискусій ще до повномасштабного російського вторгнення. Частина українського суспільства вважала Мінськ-2 поразкою української дипломатії. У свою чергу провладні сили пояснювали, що це був вимушений крок з метою виграти час, зміцнити нашу армію і так далі. Мені здається, що правда десь посередині. У лютому 2015-го ми справді перебували в дуже складній ситуації. Армія фактично розвалена, трималася більше на ентузіазмі та героїзмі, ніж на відповідній матеріально-технічній базі. Брак людей, зброї, боєприпасів. Найсильніший тиск із боку як РФ, так й Заходу. Зрештою довелося йти на Мінськ-2. Зрештою, що призвів до подій, які ми маємо сьогодні. З огляду на все це офіційний Київ чітко дав зрозуміти, що не піде ні на який умовний Мінськ-3. І вже точно ніхто не підписуватиме якихось угод у Білорусі, яка поряд з Росією є країною-терористом. Вона зрадила цивілізований світ ще раніше, але 2022-го остаточно це підтвердила, надавши росіянам плацдарм для атак на Україну".
На думку експерта, ця війна має завершитися актом капітуляції Росії. І лише так.
"Україна через російську агресію втрачає найцінніший ресурс – людей. Мотивованих, освічених, справжніх патріотів, що воюють за справжні цінності, а не за ефемерний "русский мир". Ціна, яку платить зараз Україна, така велика, що ні про що на кшталт "домовитися посередині" мови бути не може. Ми обов'язково переможемо. І закріпити перемогу слід саме актом капітуляції агресора. Жодного іншого варіанта українське суспільство не сприйме", – упевнений Максим Джигун.
При цьому навряд чи слід очікувати на поразку РФ вже цього року, попереджає він. Ця країна-терорист має величезний людський ресурс, запаси озброєння та боєприпасів у неї теж чималі, хоч і значно скоротилися.
"Але з нами – весь демократичний світ, тоді як із Росією – лише такі ж ізгої, як вона сама, як Білорусь, Іран, Північна Корея. Тому рано чи пізно ми переможемо. І нові угоди укладатимуться саме на наших умовах", – прогнозує експерт.
Недоугода про недозвільнення наших територій – це буде просто пауза у війні
Екс-спікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт, полковник Влад Волошин вважає, що зривом Мінських угод було підтверджено постулат, що будь-яка домовленість з Росією не варта паперу, на якому вона підписана.
"Нова угода, яка влаштує Україну, має відображати повагу до нашої територіальної цілісності в рамках міжнародного права. А саме – кордони на момент 1991 року. Тобто звільнення всіх окупованих територій, включаючи Крим та Донбас. Будь-яку іншу угоду український народ, українська держава не сприйме – після того, які жертви ми принесли у боротьбі за свою незалежність, суверенітет та територіальну цілісність", – наголошує експерт.
Він наголошує, що більшість наших міжнародних партнерів також вже підтримують саме таке формулювання нових угод.
"Укладати їх на інших умовах ніхто не буде, особливо після сумного досвіду Мінських домовленостей. Недоугода про недозвільнення наших територій – це буде просто пауза у війні. Ми на подібне більше не підемо", – упевнений Влад Волошин.
Читайте також на порталі "Коментарі" – як завести інвестиції в Україну після війни: які заходи та кроки влади можуть допомогти.