Рубрики
МЕНЮ
Моесеенко Валентина
Сенс
дерусифікації та декомунізації в Україні не в тому, щоб перейменувати місто чи
вулицю, а йдеться про створення ідентичності країни за своїми стандартами в
усіх сферах життя. Про це в телеефірі сказав провідний науковець Інституту
політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Владислав Гриневич,
пишуть "Коментар".
Безповоротна дерусифікація, Фото ілюстративне
На думку Гриневича, саме під час війни цей процес і на часі, і до місця. Він також і відмітив, що після вторгнення військових країни-терористки, українці більш жорстко почали ставитися загалом до усього російського та радянського.
“Я вам хочу сказати, що саме ось починаючи з 24 лютого минулого року, ось ці питання, пов’язані з декомунізацією, дерадянізацією, деколонізацією, вони мали такий доволі спокійний і м’який характер, така м’яка дерусифікація йшла. Зараз вона жорсткого характеру набула”, — зазначив учений.
Гриневич акцентував, що після того, як Російська Федерація проявила себе як агресор, процес дерусифікації активно розпочався в тих українських містах, які раніше позитивно чи нейтрально ставилися до Росії. При цьому зносять не тільки пам’ятники, пов’язані з історичними особистостями, а й пам’ятники російським письменникам.
“І це значною мірою пов’язано з війною і зі зміною ставлення до Росії, до російської культури. Тому що російська культура, нації, яка нас знищує і проводить геноцид українського народу, вона не повинна на нашій території вітатися і якимось чином підтримуватися”, — переконаний Гриневич.
На думку науковця, нове покоління українців тільки зміцнить цей процес.
Як
писали "Коментарі", Молдова запускає процес дерусифікації. Своїми вкрай
агресивними діями в Україні, Путін показав, що готовий покласти на вівтар своєї
шаленої ідеї про колишню імперську велич сотні тисяч життів громадян колишнього
СРСР. Україна, Казахстан та Молдова це вже зрозуміли – і роблять кроки для
того, щоб максимально швидко вистрибнути з цього автобуса, який на великій
швидкості мчить у темну прірву історії.
Новини