Чому визволення Херсонщини виб'є один із базових козирів РФ – коли розпочнеться активна фаза

Влада України вже не приховує, що кожен новий день нас наближає все ближче до деокупації Херсонської області, але подробиці не розголошуються

Українські військові, ймовірно, готуються до контрнаступу на Херсонщині або вже розпочали його. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW). Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні 23 липня також заявив, що ЗСУ крок за кроком просуваються на Херсонщині. Які варіанти розвитку подій на цьому напрямку? Чого очікувати в найближчому майбутньому? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Публічного анонсу активної фази контрнаступу точно чекати не варто

На думку керівника Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігоря Чаленка, саме Херсонщина сьогодні є найбільш сприятливим регіоном для реалізації контрнаступних заходів з боку ЗСУ.

"Ворог зосередив свої основні сили на Донбасі. В останні тижні, проаналізувавши дії української армії, російське військове керівництво спішно намагається перекинути додаткову техніку та ресурси на південь. Агресор розуміє, що у нинішньому вигляді розташоване там 15-тисячне угруповання має примарні шанси стримати визвольну кампанію українців", – пояснює експерт.

Свій важливий чинник відіграє, за його словами, інтенсифікація постачання західного важкого озброєння в Україну.

"Показові точкові атаки Антонівського мосту у Херсоні, неофіційна інформація про потрапляння окупантів у "котел" у районі села Високопілля, низка інших повідомлень – є вельми однозначним сигналом про рішучість української армії перейти до більш активних дій у цьому секторі. Звичайно ж, потрібно коректно оцінювати обстановку, виходячи з інформації офіційних зведень, – наголошує Ігор Чаленко. – Однак зміна оборонної тактики ЗСУ на херсонському напрямку очевидна. І мови про позиційну війну тут також немає".

Наразі, як ми бачимо, продовжує керівник ЦАС, основна робота спрямована на знищення тилових запасів окупанта, а також відрізання можливості нового підвезення.

Ігор Чаленко резюмує:

"Коли наше військове командування буде впевнене, що ми можемо проводити контрнаступ із максимальним збереженням особового складу, тоді й розпочнеться основна фаза. Публічного анонсу таких заходів точно чекати не варто. Але цей період настане набагато раніше, ніж ми припускаємо. Це розуміють і окупанти, які продовжують форсувати тему проведення псевдореферендумів на підконтрольних територіях, роблячи ставку на повторення кримського сценарію-2014. Також очевидним є бажання росіян зупинити активні бойові дії, зафіксувавши свої позиції на переговорах. Це знак того, що агресор поступово видихається, що не може не використати української сторони".

Путін та його прихильники в Європі почали волати про необхідність відновлення переговорів

Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак наголошує, що за кожним звільненим населеним пунктом Херсонської області стоять життя українських солдатів та величезні ресурси. І закликає не розглядати те, що відбувається там, як якесь телешоу.

"Під час контрнаступу можуть бути прикрі промахи та втрати, адже ми, як і раніше, маємо справу з ресурсно сильним противником. До того ж, у росіян є логічне підживлення з Криму та контроль за Чорним та Азовським морем, що збільшує ризики ударів. Маневрений та обережний контрнаступ з використанням нової західної зброї четвертого покоління, яка унеможливлює удари по мирному населенню – найвиправданіша та найефективніша стратегія України. Оскільки є розуміння, що росіяни можуть використовувати наших громадян як "живий щит", контрнаступ має бути "прогріто" ударами по скупченню техніки, особового складу та об'єктах логістики ворога, що бачимо й зараз. Поки що наше завдання – створити панічні настрої серед окупантів та колаборантів та дати їм можливість піти самостійно. Якщо ж цього не станеться – тактика дій ЗСУ буде змінена", – вважає експерт.

За його словами, звільнення Півдня України (Херсонщина, Приазов'я) набуває особливого, в якомусь сенсі, політично сакрального та військово-стратегічного значення.

По-перше, саме втрата цього регіону мала для України хоч і некритичні, але певні економічні, продовольчі та торговельні наслідки, пояснює Олег Постернак.

По-друге, продовжує він, навколо історії зі швидким просуванням російської армії Херсонщиною та частиною Запорізької області штучно склалося багато інформаційного шуму, домислів та маніпуляцій з метою звинуватити нинішню владу у свідовому "здаванні" території.

"Тому, – зазначає експерт, – звільнення цієї території стає одним із закритих "гештальтів" цієї війни, критерієм успіху ЗСУ та надією для інших окупаційних зон – частини Харківщини, українського Донбасу та Криму".

По-третє, Україна не може не виправдати надії мешканців південного регіону, які вірять у прихід ЗСУ та повернення колишнього життя, законності та порядку.

"Свою роль відіграє і розгортання у цьому регіоні партизанського опору, що відрізняє Південь України 2022 року від Донбасу 2014-го. Будь-які спроби нав'язати в цьому краї успішні окупаційні гуманітарні практики (роздача російських паспортів, нав'язування освітніх стандартів країни-окупанта, підключення телепропаганди РФ тощо) поки що призводять до краху", – наголошує Олег Постернак.

По-четверте, Україна просто зобов'язана продемонструвати світовій спільноті здатність до повернення своєї території.

"І чим ми успішнішими в цьому будемо, тим сильнішими будуть наші майбутні переговорні позиції, – упевнений експерт. – Здивування від того, що ми вистояли у березні-квітні 2022 р., вже на Заході пройшло. І нині ми маємо показати свою здатність на театрі бойових дій, показати ефективність, зокрема й західної військової допомоги".

По-п'яте, військове повернення нашої території вибиває один із базових козирів РФ, яким вона могла скористатися на переговорах, запропонувавши новий "жест доброї волі" у вигляді повернення півдня в обмін на визнання незалежності бандреспублік Донбасу та анексії Криму.

"Розуміючи це, Путін та його прихильники в Європі почали волати про необхідність відновлення переговорів, – пояснює Олег Постернак. - Можливо, тому Росія не поспішає зі сценарієм псевдореферендумів. Спочатку вона справді не мала планів на включення цих регіонів до складу РФ, оскільки розраховували взяти Київ і поставити лояльну Путіну колабораціоністську владу. Потерпівши під Києвом провал і ресурсно загрузнувши на Донбасі, РФ розуміє, що Україна має потенційно сильну позицію на півдні, яка згодом здатна призвести до камбеку територій".

Читайте також на порталі "Коментарі" - Зеленський розповів, що може прискорити перемогу України у війні.