Дональд Трамп закликає Україну утриматися від ударів по російській паливній інфраструктурі, пояснюючи це впливом на світовий енергетичний ринок. Водночас Росія продовжує завдавати ударів по українських містах та критичній інфраструктурі. На цьому тлі дедалі гостріше постає питання: чи справді американська адміністрація намагається зупинити війну, чи фактично дедалі сильніше тисне саме на Україну, обмежуючи її можливості завдавати Росії економічних збитків? Чи можна говорити, що заклики Трампа до поступок з боку України та його постійні спроби повернути сторони за стіл переговорів уже дають підстави говорити про реальний дипломатичний результат? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, забравши думки експертів.
Переговори. Фото: з відкритих джерел
Агресор має платити за агресію, а не жертва – за свій опір
Політичний експерт Олександр Кондратенко зазначив, ситуація навколо вимог Дональда Трампа до України дедалі виразніше демонструє небезпечну асиметрію американської політики. Трамп вимагає від України припинити удари по російській нафтовій та паливній інфраструктурі, мотивуючи це ситуацією на світовому енергетичному ринку. При цьому Росія продовжує бити по українських містах та критичній інфраструктурі.
"І виникає просте питання: чому обмеження знову пропонують саме Україні, а не агресору? Особливо показово, що аргумент про світовий енергетичний ринок звучить на тлі набагато масштабнішої кризи навколо Ірану та Ормузької протоки. Тому складається враження, що українські удари по російській енергетиці використовуються як зручне пояснення проблем, які мають значно ширше геополітичне походження. Не менш важлива загальна тональність Трампа щодо Путіна. Він постійно говорить про необхідність домовлятися, запевняє, що Путін нібито хоче миру, і дедалі частіше звертається із закликами до стриманості саме до Києва. При цьому Росія не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог і продовжує війну", – зазначив експерт.
Олександр Кондратенко наголошує, у підсумку виникає дуже неприємна картина: США дедалі більше тиснуть на країну, яка захищається, водночас не створюючи для агресора співмірної ціни за продовження війни, а українські удари по російській нафтовій інфраструктурі – це якраз один із небагатьох інструментів, який дозволяє цю ціну підвищувати.
"Тому говорити про "дипломатичний успіх Трампа" поки зарано. Є багато переговорів, телефонних розмов і заяв, але головного результату немає – Росія не припинила війну. І тут виникає вже значно ширше питання. Для багатьох людей у цивілізованому світі Трамп своєю нинішньою політикою дедалі більше виглядає не як посередник, який намагається змусити агресора припинити війну, а як політик, чия позиція об'єктивно починає працювати на користь Кремля. Саме тому сьогодні вже звучать значно жорсткіші оцінки – аж до припущень, що Трамп фактично виступає союзником Путіна у війні проти України та у ширшому протистоянні Росії із Заходом. Я не став би видавати такі припущення за доведений факт, хоч це в багатьох моментах саме так і виглядає. Але проблема в іншому: щоб у людей виникло таке враження, достатньо вже самої послідовності його політичних кроків", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
На його думку, це, з великою вірогідністю, найнебезпечніше для Сполучених Штатів. Бо, коли президент США виглядає значно жорсткішим до України, ніж до Росії, питання вже не лише в тому, чию сторону він займає. Питання в тому, чи не руйнує така політика сам принцип, на якому тримався цивілізований світ: агресор має платити за агресію, а не жертва – за свій опір.
"Політика Трампа – не сильна дипломатія, а небезпечна слабкість, яка обурює, коли від країни, яку щодня бомблять, вимагають стриманості, а агресору фактично залишають простір для шантажу. І головне – з такою політикою реального дипломатичного результату очікувати складно. Путін розуміє лише політику сили, а коли бачить, що тиснуть передусім на Україну, у нього немає жодного стимулу зупинятися. Тому говорити сьогодні про швидкий чи близький мир просто не доводиться", – контактував Олександр Кондратенко.
Трамп допомогає Путіну зробити його війну менш болючою для Росії
Екс-дипломат, політичний експерт Вадим Трюхан зазначив, судячи по всьому, у президента США Трампа проблема з російським дизелем. При цьому у глави Булого дому немає проблем з Путіним, з російськими ракетами та "шахедами", навіть з убитими українськими дітьми. Інша справа російські енергоресурси. Тому президент США закликає Зеленського припинити удари по російській паливній інфраструктурі: мовляв, "не бийте по дизельному паливу", бо це впливає на світовий ринок.
"Трампу було б корисним нагадати кілька промовистих цифр. Лише за червень і липень 2026 року ООН верифікувала в Україні щонайменше 730 убитих цивільних. Серед них – 24 дитини. У червні – 293 загиблих, серед них 7 дітей. У липні – 437 загиблих, серед них 17 дітей. Сімнадцять убитих дітей за один місяць. У серпні Росія продовжила вбивати. 21 серпня російські дрони вдарили по переповненому торговельному центру у Кривому Розі: 16 загиблих, понад 140 поранених, серед поранених – 23 дитини. Того самого дня російський удар по Миколаєву вбив ще трьох дітей. Але сьогодні головна проблема Трампа – російський дизель. Українські діти – статистика. Російська солярка – геополітична трагедія. Росія може запускати по Україні сотні дронів, бити по електростанціях, будинках і містах, залишати людей без світла й убивати дітей, але щойно Україна починає системно палити російські НПЗ і бити по економіці, яка фінансує цю війну: Стоп! Зеленський, не бийте! Бо Путіну стало боляче", – зазначив екс-дипломат.
За його словами, тут уже вимальовується цілком послідовна "доктрина Трампа". Путін бомбить Україну? – Треба домовлятися. Путін висуває ультиматуми? – Треба шукати компроміс. Путін не хоче припиняти війну? – Зеленський має бути "гнучкішим". Україна ефективно б’є по російській нафтовій машині? – Негайно припинити! Ось і виходить, що агресора вмовляємо, а жертву обмежуємо. Російський дизель – рятуємо.
"І дедалі важче позбутися одного дуже простого запитання: чому Трамп так боїться по-справжньому натиснути на Путіна? З Україною він грізний. Зеленському можна ставити умови, вимагати поступок і навіть пояснювати, куди українцям дозволено бити у війні за власне виживання. А перед Путіним уся ця ковбойська рішучість кудись дивним чином випаровується. Таке враження, що Путін міцно тримає Трампа за причинне місце. І, мабуть, є якісь підстави, якщо президент найпотужнішої держави світу вкотре шукає важелі впливу не на агресора, а на його жертву. Пояснювати це нескінченною "тактикою великого переговорника" стає вже просто смішно. А ось тут починається вже наша, українська проблема. Ми не можемо змінити Трампа. Але ми можемо нарешті перестати робити вигляд, що не бачимо, як працює його "миротворчість". Якщо після місяців переговорів Трамп не посилює тиск на Путіна, а натомість просить Україну не бити по тому, що реально болить Росії, то виникає просте питання: чому ми продовжуємо подавати кожну наступну розмову з Трампом як черговий крок до миру? Саме тому питання вже й до Зеленського. Можливо, настав час поставити на паузу нескінченну "дипломатію Трампа" — принаймні в тому вигляді, в якому її продають українському суспільству?", – зауважив Вадим Трюхан.
За його словами, втрачають будь-який сенс телефонні розмови, "дуже хороші переговори", "важливі сигнали", "наближення миру", "вирішальні тижні". Адже все це не дає результату. Путін продовжує війну. Росія продовжує вбивати українців. А Трамп продовжує пояснювати Україні, як саме їй не слід завдавати Росії болю.
"То, можливо, досить створювати в суспільства ілюзію, що чергова телефонна розмова ось-ось відкриє двері до дипломатичного прориву? Переговори вести треба. Канали комунікації зберігати треба. Відносини зі США – тим більше, але видавати дипломатичний процес за дипломатичний результат – не треба. Бо це вже не мобілізує суспільство. Це створює завищені очікування і вводить людей в оману. Нам зараз найменше потрібне чергове "мир уже близько". Бо за ним приходить реальність – нові російські ракети, нові "шахеди", нові могили, а потім – нове болюче розчарування. Тому час називати речі своїми іменами: поки Трамп шукає спосіб переконати Україну менше бити по Росії, це не миротворчість. Це допомога Путіну зробити його війну менш болючою для Росії", – підсумував експерт.
Також видання "Коментарі" повідомляло – Трамп зробив несподіване уточнення щодо Patriot для України.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
