Чи з'явилася перспектива переговорів України та РФ: чому порушують це питання

Україна дотримується думки, що поки російські окупанти перебувають на нашій території, будь-які переговори – лише відтягування часу Кремлем для завдання більш підготовленого удару

Відбувається черговий сплеск розмов про переговори між Києвом та Москвою. Після деякої паузи знову активізувався Китай. Те саме стосується Туреччини, звідки звучать миротворчі заклики. Водночас президент України Володимир Зеленський вкотре наголосив, що Путін мріє не про мир, а про нескінченну війну. Про що говорять нові танці довкола переговорної теми? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.

РФ потрібен двосторонній договорняк з українською стороною

Експерт-міжнародник, співзасновник аналітичного центру "Об'єднана Україна" Антон Кучухідзе поділився таким коментарем:

"Немає сумнівів, що рашистам необхідна перерва у тому, щоб через якийсь час знову розпочати війну. Вже з огляду на минулі помилки. Більше підготовленими. Затяжна війна явно вимотує РФ. А тут ще й санкційний тиск дає свої плоди. Не так потужно, як хотілося б нам, але - все ж...".

Президент Зеленський, нагадує експерт, давно і безкомпромісно стоїть на позиції, за якою переговори можливі лише після виведення з нашої території військ агресора. Більше того – підписав указ, згідно з яким неможливі переговори з терористом-Путіним.

"В одному з виступів на Генасамблеї ООН, здається, 2022-го, український лідер нагадав, що за час його президентської каденції відбулося під 90 раундів переговорів із РФ (тоді ще навколо Мінських угод). А закінчилося все вторгненням та широкомасштабною війною", – наголошує Антон Кучухідзе.

Він упевнений, що доки російські окупанти перебувають на території України, будь-які переговори – лише відтягування часу Кремлем для завдання нового, більш підготовленого удару.

"Ми вісім років намагалися домовитись у Мінському (Нормандському) форматі, – зазначає експерт. – Росія гарантувала, що не претендує на території України (мовляв, лише Кримнаш). А в результаті намагається приєднати до себе частину наших територій. Про що з ним говорити?!".

Слід також розуміти, пояснює Антон Кучухідзе, що дипломатична ініціатива на нашому боці. Президент України, його Офіс весь наш дипкорпус активно готують Глобальний саміт миру. І це на фоні звинувачення з боку РФ, що Україна нібито не хоче миру. Ми ж, навпаки, всіляко демонструємо, що хочемо. Але цей мир має бути на справедливих умовах, на принципах міжнародного права.

"Понад 80 країн готові взяти участь у саміті миру, який народжується не на порожньому місці. Хронологія подій йде з виступу Зеленського на G-19 у 2022 році, коли вперше було представлено нашу формулу миру. Потім вона обговорювалася на низці робочих зустрічей політичних радників та радників з питань безпеки лідерів держав (у Данії, Саудівській Аравії, Мальті, Швейцарії). Є певні напрацювання. Документ ґрунтується на принципах та нормах статуту ООН (гарантування територіальної цілісності, суверенітету, відмова від війни як методу досягнення політичних результатів), тож сперечатися з ним складно. І тут Україна має прагматичну, потужну позицію. Яка країна-агресор намагається щось протиставити. Звідси – ті чи інші тези, які Москва намагається донести до решти світу через той самий Китай", – пояснює експерт.

На його думку, РФ потрібна двостороння угода з українською стороною, а не глобальні правила відновлення миру (зокрема з Україною). Тому що – менше відповідальності, легше порушити взяті на себе зобов'язання.

"Звідси й активізація миротворчих пропозицій. Тому що Україна є близькою до проміжного дипломатичного успіху", – констатує Антон Кучухідзе.

Про жодні значні переговори не може йтися

Політолог, політексперт, кандидат політичних наук Денис Гороховський наголошує, що війна в Україні стала зручною темою для багатьох світових політиків найвищого ешелону. У тому числі й тих, хто не має до ситуації прямого відношення.

"Можливість показати себе миротворцем, який здатний вирішувати глобальні конфлікти та змінювати історію, випадає у наш час не так часто. Тому слід розуміти, що не всі заяви несуть у собі щось конструктивне. Іноді це просто слова, які озвучуються, зокрема для внутрішньої аудиторії. А насправді за ними нічого немає – і жодних дій не заплановано", – пояснює політолог.

Туреччина, нагадує він, уже була переговорним майданчиком у 2022 році. Тоді це був справжній інструмент комунікацій.

"Однак ситуація змінилася, – наголошує Денис Гороховський. – І сьогодні, враховуючи позицію Росії, ні про які значні переговори не може йтися. Тому спроби повторити ті переговори з боку Туреччини не приведуть до жодного результату".

Комусь мир потрібен, щоб торгувати, а нам – щоб не вмирати

Політичний експерт Світлана Кушнір зазначає, що Китай знову порушує питання дипломатичного врегулювання "конфлікту", незважаючи на те, що весь світ бачив, як Путін у прямому ефірі віддава наказ про порушення кордонів незалежної держави.

"Китай чітко розуміє, що початком російської агресії щодо України є не 24 лютого 2024 року, а 20 лютого 2014 року. До речі, таку саму дату викарбувано на медалі Міноборони РФ "За повернення Криму". Тобто російсько-українська війна у ХХІ столітті триває вже 10 років. І почалася вона із вторгнення РФ до Криму, анексії півострова. А у 2022 році перейшла у фазу повномасштабного вторгнення Росії в Україну", – пояснює експерт.

Можливо, продовжує вона, Китай і далі не звертав би уваги на те, що творить путінська армія на Європейському континенті, якби не падіння економіки в КНР, відсутність нормальної торгівлі з країнами ЄС (через небезпеку та забруднення мінами акваторії Чорного моря), а також обов'язком цивілізованих країн запровадити санкції проти РФ. Саме тому Китай активізував свою діяльність на ниві миротворчості, упевнена Світлана Кушнір.

"І саме тому спецпредставник КНР явно хоче досягти успіху після турне Москва-Страсбург-Київ, – акцентує вона. – Китай, як і Туреччина, можуть зараз докласти зусиль для виправлення катастрофічної помилки, що призвела до трагедії українського народу. Бо повномасштабне вторгнення РФ у 2022-му стало можливим через недостатню реакцію міжнародного співтовариства на гібридну агресію, що тривала з 2014 року. Хоч би як це цинічно звучало, але комусь мир потрібен, щоб торгувати. А нам – щоб не вмирати. І було б добре, якби Договір про гарантії безпеки з Україною підписали і Китай, Туреччина та США. Таким чином можна стримати агресора, напрацювати та імплементувати у національній доктрині новий формат глобальної архітектури світової безпеки. Можна буде вважати досягненням участь Китаю у Саміті миру у Швейцарії".

Поки ж, констатує експерт, спостерігаємо певні "танці" навколо цієї теми, що свідчить про кулуарні переговори та торги за мир.

"Думаю, незабаром пропозиції переговорників Китаю та Туреччини буде оприлюднено, – прогнозує Світлана Кушнір. – Тому що чітких поки що не прозвучало. У будь-якому разі, Україна залишиться на принципах міжнародного права, що ґрунтуються на повазі до територіальної цілісності та суверенітету, компенсації за агресію. Крити тут нема чим".

Читайте також на порталі "Коментарі" - Росія готова до переговорів: у США розповіли, навіщо у Путіна запускають подібну риторику.