Незадовго до анонсу зустрічі Трампа з Путіним на Алясці Gallup, одна з найповажніших міжнародних організацій, що досліджує громадську думку, оприлюднив результати дослідження щодо ставлення українців до опцій завершення війни. Згідно з цим опитуванням наразі 69% опитаних пристали до твердження, що війну з росією потрібно завершувати якомога скоріше шляхом перемовин. І лише 24% вважають, що воювати слід до переможного кінця. Що це означає? Чи можна сказати, що українці дозріли до того, щоб прийняти мир через поступки? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, проаналізувавши думки експертів.

Мир в Україні. Фото: із відкритих джерел
Україна не погодиться на будь-який сценарій
Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко зазначив, що Gallup – це справді дуже потужна організація, але розглядати одне запитання, чи хочете ви завершити війну – не зовсім коректно.
"Тому що те, що всі хочуть завершити війну, так це однозначно. І Росія дуже хотіла б завершити війну за три дні, щоб Зеленський втік і так далі. Тому всі хочуть завершити війну, питання лише – на яких умовах? А от вже, якщо ми говоримо про конкретні умови, тут вже починається по-різному. Наприклад, до поступок готові, за різними опитуваннями, не більше чверті населення. Мається на увазі до серйозних територіальних поступок. До прийняття російських умов – те, що росіяни називають "денацифікація" і "демілітаризація" готові погодитись взагалі одиниці відсотків. Тому так казати, що всі погоджуються, якби не зовсім вірно. Всі хочуть закінчити війну так чи інакше, питання в умовах", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
Більше того, продовжує експерт, що би там Трамп з Путіним не наговорив на Алясці, і це, якщо взагалі ця зустріч відбудеться, тому що враховуючи специфіку обох дідів тут може бути що завгодно, українці все одно не приймуть будь-який сценарій.
"Але, припустимо зустріч відбудеться, припустимо вони про щось поговорять, а далі – невідомо, враховуючи, що Путін наполягає на тому, що Україна має піти з чотирьох областей і прийняти всі його умови. Звісно такий сценарій Україна відкине. Європа не припинить постачати зброю в Україну. Навіть від США є заяви про те, що чим би не закінчились перемовини, Штати продовжать постачати Україні все те, про що домовилися раніше", – констатував Андрій Єрьоменко.
На межі 2023-го та 2024-го років українці захотіли миру
Керівник першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова (ПДМШ) Геннадій Друзенко зазначив, що політичний коридор, який задає громадська думка, дозволяє Зеленському обговорювати поступки, на які готова піти Україна заради миру, але аж ніяк не стратегію розгрому росії. І це вікно з часом буде тільки вужчати. Бо, якщо нічого радикально не змінити, щомісяця все більше українців будуть готові на щоразу важчі компроміси заради миру. А з країною, що не готова битися до перемоги, годі сподіватися виграти війну.
"Як же так трапилось, що нація, яка штурмувала військомати та була готова битися насмерть 2022-го, перетворилась на народ, який ненавидить ТЦК та готовий домовлятися з агресором про несправедливий мир у 2025-му? Відповідь, як на мене, очевидна: влада обдурила народ. Майже ніхто з можновладців, їхні діти та рідні не пішли на війну. Економіка не мобілізована. Корупція квіте буйним цвітом. Армія напівреформована. Військовослужбовці досі купують безліч вкрай потрібних на фронті речей за свої та волонтерські. Базова зарплата солдат менша за офіційну середню зарплату по Україні. Це при тому, що бюджет України навіть в доларовому еквіваленті за час війни виріс більш як удвічі, а золотовалютні запаси НБУ бʼють історичні рекорди", – зазначив експерт.
Він продовжує, залишивши радикальні реформи на потім, керманичі країни програли війну на виснаження. Ба більше, союзники росії хоч і бідніші за українських, але краще мобілізовані, мають на складах та виробляють більше зброї, а деякі з них – навіть готові помирати за забаганки кремлівського старця.
"Чи могла Україна перемогти у цій війні? Так, особливо 2022 року, коли російський бліцкриг зазнав фіаско, а російська влада, економіка та суспільство ще не були відмобілізовані на тривале протистояння. На жаль, той шанс, коли треба було заходити на російську територію та робити рейди по глибоким тилам ворога, атакуючи його угрупування в Україні зі Сходу, українська влада бездарно змарнувала. Як і запал українців... А потім зʼясувалось, що по обидва боки фронту військами нерідко керують ментальні онуки Жукова, яким безіменні посадки важливіші за людські життя. Що змагання з росіянами у корупційних досягненнях триває з перемінним успіхом. Що наші союзники вміють допомагати нам аж ніяк не гірше, аніж тримати за руки, аби ми раптом не виграли цю війну. Що в Україні воюють лише порядні та бідні, а абсолютна більшість українців, або вболівають за ЗСУ, або живуть паралельним мирним життям, згадуючи про війну тільки під час нічних ракетних атак ворога", – зазначив Геннадій Друзенко.
Він нагадує, якщо вірити знову ж таки Gullup, десь на межі 2023-го та 2024-го років українці захотіли миру. Причому не обовʼязково справедливого. Радше – швидкого. І хочуть чим далі більше, аж поки кількість готових до важких компромісів з "державою-агресором" не добігла майже до 70%.
Читайте також на порталі "Коментарі" — у США розповіли, на яке місто попре РФ, якщо Україна "здасть" Донецьку область.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.