На думку багатьох західних політиків та аналітиків, надто активна та масштабна допомога Україні у війні проти Росії могла б спровокувати ескалацію та глобалізацію війни
Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю The Sun, серед іншого, зазначив, що війна в Україні може перерости у глобальну Третю світову, якщо Росію не тримати під контролем. Якщо ж агресор переможе в Україні, то наступними будуть країни НАТО. У свою чергу секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов закликав західні країни протистояти РФ, щоб у майбутньому не з'явилася "вісь зла", до якої увійдуть Китай, Росія, Іран та інші автократичні держави. Відомо, що Росія готується створити військово-морську базу в Лівії, чим посилить тиск на Європу. Чи розуміє Захід усі ці ризики? Якщо розуміє – чому не робить більше для показової поразки російської армії в Україні та краху путінського режиму? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Головна проблема в тому, що на Заході не хочуть прямого військового зіткнення з Росією
Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко впевнений, що серйозні та стратегічно мислячі західні політики, і експерти розуміють ризики. Як і більшість західних лідерів. Саме тому, наголошує він, нам надають таку масштабну підтримку.
"Однак саме через ризики переростання війни між Росією та Україною у глобальну війну Захід допомагає нам у обмежених масштабах – і не робить ставку на поразку російської армії в Україні та крах путінського режиму. Зауважу, принагідно, що далеко не всі на Заході вірять у сценарій повної поразки Росії у війні проти України. Швидше, навпаки, більшість західних політиків та експертів у такий сценарій не вірять", – наголошує Володимир Фесенко.
Головна проблема, продовжує він, у тому, що на Заході не хочуть прямого військового зіткнення з Росією – і роблять ставку не на перемогу над нею, а на стримування та ослаблення РФ.
"На думку багатьох західних політиків та аналітиків, надто активна та масштабна допомога Україні у війні проти Росії могла спровокувати ескалацію та глобалізацію війни, у тому числі й пряме військове зіткнення Заходу з РФ. Такої позиції, на жаль, дотримується президент США Байден, і провідні європейські лідери. На мій погляд, ці побоювання мали явно перебільшений характер, і сам перебіг нинішньої війни неодноразово це підтверджував. Росія боїться прямого зіткнення з НАТО не менше ніж деякі західні політики. Проте амбівалентність (двоїсте ставлення – прим. ред.) Заходу стосовно РФ зберігається. І ця амбівалентність навіть посилюється у міру затягування війни між Росією та Україною, наростання внутрішніх соціально-економічних та політичних проблем, а також помітного виснаження деяких військових ресурсів на Заході", – зазначає експерт.
Тому, робить висновок він, якщо представити цілі політики Заходу стосовно війни між Росією та Україною в узагальненому вигляді, то їх можна сформулювати в наступному вигляді:
1) не допустити поразки України у війні проти російської агресії;
2) не допустити прямого військового зіткнення з Росією, щоб уникнути ризиків ядерної війни.
Багато хто бачить, що, якщо біда виплеснеться за межі України, то їм не поздоровиться
Політичний експерт Світлана Кушнір вважає символічним, що ми порушили таку геополітичну тему саме у День Гідності та Свободи в Україні.
"На початку березня 2014 року я в приватних бесідах з колегами говорила, що, з одного боку, приємно усвідомлювати, що через мою країну фактично розпочалася Третя світова війна, а з іншого – та ну його, таке "щастя"! Світова війна йде саме з того часу. Але вона носить характер гібридної, так що не всі відразу помічають ці окопи та траншеї, засідки та ступінь поразки. Прозріння частково для лідерів Європейського континенту, США, загалом Західної цивілізації прийшло лише з прямим вторгненням путінської армії в Україну у лютому 2022 року. Але й тоді це було лише часткове прозріння, – наголошує експерт. – Ворог створив за ці роки стільки островів та осередків нестабільності, що ліберальна демократія не встигає адекватно відповідати на всі ці виклики та погрози".
Але зараз ми бачимо, продовжує Світлана Кушнір, що та сама Фінляндія, яка навесні-2023 стала членом НАТО (хоч до активної фази російсько-української війни була нейтральною), терміново закриває кордони та пункти пропуску з РФ. Що країни Балтії посилилися за рахунок Альянсу у своїй обороні. І так далі.
"Насправді, багато хто бачить, що, якщо біда виплеснеться за межі України, то їм не поздоровиться", – зазначає експерт.
На її думку, санкції діють половинчасто тому, що ця Світова війна має гібридний характер.
"Але саме західні партнери допомагають Україні вистояти. Учора до Києва приїжджав із візитом
голова Міністерства оборони США. І вчора відомство Ллойда Остіна оголосило про надання 51-го пакету військової допомоги із запасів Пентагону для України на загальну суму $100 млн. Незважаючи на складні внутрішні політичні процеси, США як союзник шукає можливості для продовження стійкої підтримки України. Новий оборонний пакет від США значно посилить вогневу міць наших Сил оборони. Він включає артилерійські снаряди калібру 155 мм та 105 мм, ПЗРК Javelin та AT-4, ПЗРК Stinger, протитанкові керовані ракети TOW", – перераховує Світлана Кушнір.
Вона наголошує, що 21 листопада до Києва прибув міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, з ініціативи якого бюджет військової допомоги для України на 2024 рік у ФРН збільшили вдвічі. Сьогодні стало відомо про новий пакет військової допомоги нам від Німеччини, куди увійшли чотири системи ППО IRIS-T; 20 тисяч снарядів 155 мм калібру; протитанкові міни; розвідувальні безпілотники різних типів, радіолокаційні системи для виявлення ворожих БПЛА.
"А завтра, 22 листопада, практичні питання допомоги Україні обговорюватимуться під час 17-ї зустрічі Контактної групи з питань оборони (формат "Рамштайн"), – зазначає Світлана Кушнір. - Тобто союзники все розуміють - і всіляко допомагають. Але ніхто ще у світі не воював проти держави із ядерним потенціалом. Тому паралельно з військовою підтримкою Сил Оборони України політики шукають гібридні рішення щодо російсько-української війни – її заморозки або завершення. Погано те, що Захід не має потужностей для інтенсивної війни "у довгу". Та й кошти на неї теж швидко закінчуються… Тому шукаються шляхи упокорення Путіна. Втім, наївно думати, що такі шляхи є. Зло треба карати. Показово. Сподіваюся, саме це й станеться".
Читайте також на порталі "Коментарі" – про що говорять процеси всередині США: що потрібно робити Україні для продовження підтримки.