Три апострофи в одному слові: мовна загадка, яка підірвала мережу

Українська мова знову змусила соцмережі сперечатися. Після Радіодиктанту національної єдності 2025 багато хто дивувався словам із двома апострофами, але згодом з’ясувалося: існує форма, де апострофів аж три.

Ви точно не писали це слово правильно — в українській є унікальний приклад із трьома апострофами

Усі, хто писав диктант, звернув увагу на слово між’яр’їв’янин. Саме воно стало мовною сенсацією.

Що означає слово

Між’яр’їв’янин — це людина, яка живе в місцевості між ярами. Слово утворене від “між’яр’я” — назви території, розташованої між глибокими балками або ярами.

Чому тут три апострофи

Щоб зрозуміти феномен, варто пригадати правила українського правопису.

Апостроф ставиться:
• після префіксів перед я, ю, є, ї (роз’яснити, з’їсти, між’ярусний);
• після “р” перед я, ю, є, ї (бур’ян, матір’ю);
• у складних словах при збігу морфем.

У слові між’яр’їв’янин апостроф з’являється тричі через накладання морфем:

між + яр + їв + янин

Кожен із цих стиків фонетично вимагає розділення приголосного та йотованої голосної. У результаті отримуємо рідкісний випадок — три апострофи в одному слові.

Чи це єдине таке слово

Філологи пояснюють: українська мова дозволяє теоретично утворювати й інші подібні форми, особливо при словотворенні від географічних назв або складних топонімів.

Наприклад, слова типу:
між’яружжя
пів’яблука
бур’ян’я

Проте саме між’яр’їв’янин — найяскравіший приклад, де три апострофи зафіксовані коректно за правилами.

Цікаві факти про апостроф

• Апостроф в українській мові з’явився як окремий правописний знак у XIX столітті.
• У 1920-х роках його тимчасово намагалися замінити іншими способами передачі звуків.
• В англійській апостроф виконує зовсім іншу функцію — позначає присвійність або скорочення.

Український апостроф — не декоративний знак, а фонетичний маркер, що вказує на твердість приголосного перед йотованими голосними.

Чому такі слова важливі

Мовознавці зазначають: подібні приклади демонструють гнучкість і багатство словотвору української мови. Саме через аглютинацію морфем і чітку фонетику виникають унікальні форми, які можуть здаватися “штучними”, але залишаються нормативними.

Соцмережі вже жартують, що наступний Радіодиктант може підготувати ще складніші конструкції. А вчителі української радять не боятися таких слів — вони рідкісні, але повністю відповідають правопису.

Тож якщо хтось скаже, що українська мова проста — спитайте, скільки апострофів ставимо в слові  "між’яр’їв’янин".

Читайте також в "Коментарях", як українською сказати "перчатки" та "варежки".